п вї У Львові в 1926 р. п. н. ,Анатомічний Словник", публікував наукові статті в Українському Медичному Вістнику" в Празі та в ,Лікарськім Вістнику" У Львові. При цій нагоді слід згадати, що перед великою війною видавав він у Київі власним коштом фаховий журнал п. н. ,Українські Медичні Ві- сти". Попри те розсипав він цілу низку популярно-наукових статтей на ме- дичні теми по численних великоукраїнських та галицьких видавництвах. Заразже по свому приїзді до Варшави став одним з основників і ви- давців великого українського щоденника ,Українська Трибуна", що появ- лявся під редагуванням пок. О. Саліковського у Варшаві. Цей щоденник довго не втримався. Його влада закрила. : Хоч Покійний жив постійно у Варшаві, то був видатним і активним членом Українського Лікарського Товариства у Львові, приїздив, не щадячи коштів, на засідання Т-ва, а крім того брав живу участь у двох українських лікарських конгресах, що відбулися у Львові. На обох належав до президії та виголошував свої наукові реферати. В Покійнику втратив український нарід першорядного громадянина, визначного політичого діяча, (останніми літами Пок. усунувся від політичного тіе життя, бо не погоджувався з політичними методами т. зв. унрівського центру), знаменитого лікаря, вченого, словом одного з чолових своїх дія- чів. В. И. П. д-р. МИХАЙИлЛОо КОс. Дня 12. лютого 1930 р. помер у Перемишлі д-р Михайло Кос у 67-ому році життя. Покійний був вислуженим штабовим лікарем-полковником ав- стрійської армії. Як лікар-окуліст був добрим письменником-популяризатором медичного знання серед нашого народу. За свої наукові праці з медичної ділянки став дійсним членом Наукового Т-ва ім. Шевченка у Львові. По на- ших журналах і газетах, особливож на сторінках ,Діла", появилося богато його подорожних вражінь, зібраних Покійним у часі подорожування по ріжних краях. Покійний працював у Перемишлі поверх 30 літ, де серед насе- лення остали по ньому якнайкращі спомини. В. Й. П. ФЕДІР ФЕДОРЦІВ. По довгій недузі та по важкій операції помер у львівському шпиталі дня 5. березня:и. р. талановитий український публіцист Федір Федорців. По- кійний уродився дня 1. грудня 1889 р. Отже помер у силі віку, в 41 році життя. Прийшов на світ у селянській родині в селі Долина, товмацького повіту. Середню школу кінчив у Коломиї, де доволі набідився на- слідком важких матеріяльних умовин, а крім того і наслідком хоро- витости. Нездужав зчаста особливо у вищих гімназіяльних клясах та мусів піддаватися дошкульним операціям. Але це не перешкаджало йому не тільки о варобляти на своє утримання (працював між іншим у ,Покутському Союзі"), але й пильно інтересуватись громадськими, культурними і зокрема літератур- ними справами, а при тім бути одним з найкращих учнів коломийської гімназії. По скінченні гімназії переїхав до Львова та записався на правничий виділ львівського університету. Рівночасно став урядовцем Земельного Банку Гіпотечного, де набув.банкову практику та ввійшов глибше в наше економічне життя. Попри те кинувся у вир тодішнього студентського життя. Належав до ІЇ. секції Студентського Союзу (секція ім. Драгоманова), був одним з організаторів ІЇ. загально-українського студентського конгресу та співредактором студентського місячника ,Шляхи". Тодіж при допомозі кіль- -кох людей приступив до видавання й редагування ,Новітньої Бібліозеки", в яку вложив богато праці. У цій бібліотеці появилося кілька архитворів світової літератури, а між ними деякі в його перекладах. З вибухом великої війни Пок. лишився у Львові. Вже по занятті Львова російським військом видав до спілки з д-ром І. Свенціцьким ї пок. Мих. Павликом одно число ,Діла", почім газету закрито, По звільненні Львова від російської окупації Ф. Федорців приступив негайно до видавання, чи радше до відновлення щоденника «"Нове Словоє, яке скоро перемінилось в »Україн- ське Слово". ,Нове Слово", редагував він до 15. вересня 1915 р. Потім поки-