Шо ь аа ін в кв аа он щ ч -- - 4» - 2 ч 5 - української національної революції в Київі. Як губеріяльний комісар освіти Волині переводив українізацію та реорганізацію всього як народнього (по- чаткового) так і середнього шкільництва та положив у тій ділянці величезні заслуги для українського народу. Коли Польща заняла західну Волинь, Покійний проживав у Дубні. Довелось йому тоді зазнати тюрми, але це Його ні не зломило ні не пі- дірвало енергії до національної роботи. В часі виборів до польських законо- датних установ у 1922 р., в яких Волинь брала участь, волинські українці висунули кандидатуру Михайла Черкавського на сенатора у Волинському воєвідстві. На листі збльокованих тоді національних меншостей (ч. 16) стояв на першому місці. Потім став головою Українського Сенатського Клюбу, а попри те за час пятилітньої каденції, вибраних у 1922 р. законодатних польських установ, був двома наворотами головою Української Парлямен- тарної Репрезентації. Покійний був головним репрезентантом тих нечисленних діячів Волині, що на ділі ломили т. зв. сокальський кордон, що понад усе клали єднання волиняків з галичанами, що у спільній та одностайній акції Волині з Галичи- ною на всіх ділянках життя бачили запоруку не тільки успішної боротьби за права народу, але й вірили завдяки цьому в остаточну перемогу, в тріюмф української національної ідеї. Тому коли в 1925 р. творилось Українське Національно - Демократичне Обєднання, Покійний був одним з його організаторів та оснувателів, а відтак цілий час аж до своєї смерти смерти був одним із заступників голови У. Н. Д. Обєднання. В часі останніх виборів до польських законодатних установ у 1928 р. Покійний був чоловим кандидатом на посла до польського сойму з листи ч. 18. у Кремянецькій (58) виборчій окрузі, але з незалежних ні від нього ні від Укр. Нац. Дем. Обєднання причин посольського мандату не отримав. Останніми часами М. Черкавський проживав постійно в Кремянці, де роз- вивав поважну й успішну національно-організаційну та культурно-освітню роботу. Він був головою кремянецької ,Просвітиї, що під його проводом стала одною з найкращих на Волині. В Покійнику втратило українське громадянство, зокремаж Волинь, одного з найкращих, чільних і пробоєвих національних діячів. Нехай-же земля легкою буде цьому невіджалованому діячеві й патріотові. Тлінні останки б. сенатора М. Черкавського похоронені на Личаківськім кладовищі у Львові. В. И. П. о. ОМЕЛЯН БАРАНСЬКИЙ. В селі Боянець, жовківського повіту, помер дня 10. листопада 1929 р. видатний громадський діяч і заслужений душпастир о. Омелян Баранський у 45 р. життя і 21 р. священства. Далеко перед війною Покійний виїхав був до Америки, де розвивав незвичайно корисну церковну й національно-органі- заційну працю. У 1914 р. вернув до краю і став адміністратором парохії У Любіні Великім, потім у Купіні, а накінець у Боянці, де від 1920 р. був па- рохом. Всюди розвивав незвичайно гарну громадську, особливож куль- турно-освітню діяльність по читальнях ,Просвіти". Крім того був знамени- тим організатором селянських хорів. Його хор у Боянці належав до най- кращих селянських хорів у краю. Найбільше праці вложив він у Боянець, де попри працю в читальні, зорганізував молочарню, споживчу коопегративу, цегольню, оліярню, а крім того заснував захоронку СС. Йосифіток, що опі- кується хорими й дітьми. В часи польсько-української війни пробув з Укра- їнською Галицькою ДАрмією весь її тернистий шлях та вернув до Боянця аж у травні 1920 р. Покійний був останніми літами великомостенським деканом. Крім праці в деканаті та в Боянці входив до всіх повітових українських установ, в яких теж розвивав живу діяльність. Покійний належав у нас до чннайкращих священиків-громадян, що попри душпастирські обовязки, нахо- дили все час і мали щире бажання працювати для народу в культурній, го- сподарській та національно-політичній ділянці. Українське громадянство Жовківщини, оцінюючи його працю та заслуги, влаштувало Покійному ве- личаві похорони, в часі яких зложено на могилу і вінець від б. членів Укра- їнської Галицької Армії. Земля пухом цьому зразковому священникові та " громадянинові! В. ЙИ. П.