ч х 237 польські партії ППС, ,Визволєнє", Стронніцтво Хлопске, ,Пяст", ,Христіян- ська Демократія" і Нар. Партія Роботніча скликали у Кракові спільний при- людний конгрес, на якому були виголошені надзвичайно різкі опозиційні промови та прийняті ще різкіші резолюції. Вістря тих резолюцій було звер- нене вже безпосередньо проти осіб президента републики Мосціцького й маршала Пілсудського. Прокуратура наказала розпочати слідство проти ініціяторів та членів президії конгресу. Як далі розвинуться внутрішньо- політичні події в Польщі -- про це ніхто не знає. Поголоски кажуть про те, що в осені сойм буде на місяць відложений, а потім, вкінці листопада роз- вязаний і що зімою 1931 року відбудуться нові вибори. А 13. М. відбулися вибори до шлеського автономічного сойму, які при- несли санації діймаючу програну. Шлеський сойм швидко зачинено. -- В по- ловині травня відкрито в комині рад. посольства у Варшаві бомбу: слідство ще не найшло винуватців. -- 9. МІ. приїхав до Варшави на З дні міністр за- корд. справ Італії Гранді; про вислід його політичних розмов не видано жад- ного комунікату. Р' На початку 1930 року впала остаточно, добре вже в мин. році захитана, диктатура ген. Прімо де Рівери в Еспанії (гл. огляд за 1929 рік): 28. Ї. ко- о роль прийняв димісію його кабінету. Новим премером став ген. Беренгер, який заповів поворот до конституційних свобод. І справді, 6. ІЇ. проголошено широку політичну амнестію. Однак давлене стільки літ невдоволення мас і острах нового уряду перед розписанням демократичних виборів і скликан- ням парляменту, доводять до зросту републиканських настроїв в Еспанії, які виладовуються вже в отвертих протимонархістичних демонстраціях, страйках і заворушеннях. - : Важна подія сталася в Румунії. 7. МІ. несподівано прилетів аеропляном до Румунії кн. Карло, який після усунення його від наслідства престолу перебував весь час рна очужині (здебільша У Франції). Його приїзд був потайки підготовлений його приклонниками. Національні Збори про- голосили його 8. МІ. королем Карлом ІЇ.; регенційна рада й уряд димісіону- вали. Новим премєром став знову Маню. -- В Норвегії помер великий по- дорожник і політик Фрідйоф Нансен (13. У.). Великі події йдуть у далеких Індіях: там щораз дужчає самостій- ницько-протианглійський рух гіндусів. З0. січня голова Всегіндуського Кон- тресу Ганді зажадав у листі до віцекороля Індії льорда Ірвіна скасування податку від соли, введення протиалькоголевої заборони (прогібіції), охорони краєвого промислу, зменшення на 50 проц. видатків на армію в Індіях і на платні для високих урядників, амнестії для політ. вязнів, скасування тайної поліції і дозволу носити зброю для власної оборони. Коли минули тижні, а відповіди не було, Ганді завізвав Індії ломити закони, признані шкідливими і безправними. Так розпочалася акція т. зв. пасивного спротиву в Індіях. Проголошено бойкот англ. товарів і інституцій. В половині березня Ганді в оточенні кількатисячних мас розпочав символічний ,Ппохід до моря за сіллю": добувши з моря невеличку скількість соли демонстративно зломано закон про сільний монополь в Індіях. Проголошено бойкот спіртового мо- нополю, бойкот англ. газет, гіндуські урядовці масово зголосили виступлення з держ. інституцій, почалися великі страйки. Спершу цей рух був -- згідно з гаслом Гандія спокійний, але поволи почало доходити до сутичок з англ. поліцією і військом. Тереном таких крівавих сутичок і поважних заворушень стали міста Калькута, Бомбай, Мадрас, Пешавар, Дельгі і інші. Англ. соція- лістичному урядові якось не лицювало приноровлювати репресії. Але, не хо- тячи чи не вміючи йти гіндусам на уступки, він таки рішився силою заво- дити послух: 4. М. арештовано Гандія, а потім по черзі арештовано його заступників, як вожда гіндуського самостійницького руху: судію Тіябі, 5 поетку Наіду й Пателя. Неспокій в Індіях проте не вгаває а кріпшає. Су- спільне обличча Індій, велика скількість тамошніх рас, народів, культур, мов і релігій ще дужче ускладнюють ситуацію. Подібний рух, тільки більш одностайний і зрілий, а тому ще небезпеч- ніший для Англії, шириться в Єгипті. Ми вже згадували в огляді З мин. року, що англ. уряд рішився на переговори з єгип. »самостійним" урядом. Вони й розпочалися 3І. Ш. у Льондоні, але 8. М. були зірвані: провалилися через справу Судану, гірської країни на полудні Єгипту, яка панує страте- Яя Я сся Ж К нн ЖЕК кек в ВЕТ,