: Другим -- як згадано -- найближчим завданням Мекдональда було
навязати назад дипльоматичні зносини з Рад. Союзом. 924. вересня розпоча-
лися у цій справі переговори в Льондоні й 3. жовтня Мекдональд й Довга-
левскій підписали протокол, на основі якого відновлено дипл. звязки. У цій
новій умові промовчало зовсім справу передвоєнних російських довгів; від-
повідальність за те, що не буде вестися пропаганди У договірній державі
прийняти і Англія і більшовики; таким робом формально нова умова не мала
як дотепер, одностороннього характеру (завсіди лише від більшовиків жа-
дають приречення, що стримаються від пропаганди у державі, з якою вхо-
дять у звязки), але з другого боку -- те нове зобовязання Рад. Союзу робило
відповідальним рад. уряд також ва пропатакду, ведену Ш. Інтернаціоналом.
Практичної користи для більшовиків навязання дипл. звязків з Англією не
дало жадних, бо позички вони не дістали знову! Вони розтрубіли лише свій
новий ,моральний" успіх.

о Мабуть задля того ,моральногоє успіху, виступили більшовики в 1999
році, як пропагатори й оборонці -- мира! Саме під кінець року 1928., Літвінов,
як урядуючий заступник наркома закорд. справ (Чічеріна), звернувся до
Польщі з пропозицією заключити спеціяльну умову про негайну важність
мирового пакту Келльога, ще поки його ратифікують (згідно з його 3. стат-
тею) усі держави: більшовикам, мовляв, залежить так страшно на негайній
гарантії мнра, що краще не ждати тих ще. кілька місяців, потрібних для фор-
мальностей, звязаних з правосильністю пакту Келльога. Польща згодилася
засаднино, але під умовою, що одночасно цю нову умову підпишуть також
балтійські держави і Румунія та що згодяться на це інші сигнатарі пакту Кел-
льога. На дниво, на цю умову (щодо Румунії) згодилися і більшовики і Ру-
мунія, дарма, що Румунія досі не визнала рад. уряду і не втримує з ним
жадних звязків (спір за Бесарабію). Ось так 9, лютого підписано у Москві
т. з8в. протокол Літвінова. Підписали його представники: Польщцщі, Естонії,
Латвії, Румунії ї С.Р.С.Р. ,Протокол" має коротких 7 статтей, яких суттєва
є лише перша, яка каже, що пакт Келльога обовязує підписані під протоко-
лом Літвінова држави, як лише вони той пакт ратифікують (не ждучи, зна-
чить, ратифікації його всіми їіншими державами). У переписці з Польщею
Літвінов виразно зазначив (19. І.), що спільне підписання з Румунією проти-
воєнного протоколу буде означати, що СРСР вирікається війни, як засобу
полагодження буть якого конфлікту з Румунією, але предмет епору остає
істнувати на далі (Бесарабія). До пакту Літвінова приступили згодом: Туреч-
чина (2. ІІ.), Персія «3. 1У.) і Литва (5. ІМ.). Тому, що 16. І. пакт Келльога був
ратифікований американським сенатом, а протягом пізніших кількох місяців
ратифікували його всі інші підписані на ньому держави, так, що 16. М Ш, 1929
зареєстровано його в Секретаріяті Ліги Націй (з того моменту він став пра-
восильний) -- протокол Літвінова став швидко зовсім зайвим. -

У внутрішніх відносинах у Рад. Союзі зазначився передовсім дальший

розкол у комуністичній пертії.-На цьому тлі 12. ІЇ. вигнано з меж Рад. Союзу
одного з головних творців більшов. революції Троцького; він виїхав до Ту-
реччини і звідти даремне старався у ріжних урядів дістати дозвіл на побут
в їх державах. 2. ІХ. димісіоновано наркома освіти Луначарського, 10. ХІі.,
наркома закорд. справ Чічеріна, 17. ХІИ. виключено Бухаріна з політ-бюра
РКП. -- 29. ММ., на ХМ1. парт. комун. конференції в Москві затверджено госпо-
дарський плян на найближчих 5 літ -- т. зв, ,пятілетку", Їдея складення
такого пляну на кілька літ наперед -- не була нова. Однак до цього часу
кермуючі більшовицькі органи не відважували Ззробити це, лякаючися --
компромітації. Так нпр. ЦКВКП (всесоюзної комун. партії) в 1927 році зре-
зигнував з предложення ХМУМ. комун. Зіздові в 1928 р. такого пляну, ствер-
джуючи, що радянське господарство залежить 1). від урожаю, якого не
можна передбачити й згори статистично вирахувати, та ще й на 5 літ, 2) від
ринків збуту, які ще не є опановані й устійнені, 3) від хитань світової госпо-
дарської конюнктури, врешті 4) від особливоге політичного положення СРСР,
оточеного капіталістичними державами. Хоча всі ці моменти не втратили на
актуальности, а проте рішено таки , пятілетку" зватвердити. Зроблено це
майже виключно задля піднесення морального підйому в комун. рядах, для
засвідчення роботящости й активности комун. влади, врешті -- і то головно --