Ффого вбито. Почалася нова филя репресій, які м. і. знову торкнулися також.
духовників, обвинувачених в участі у заговорі. К

6. ХІ. 1928 відбулиєя в Зєд. Державах нові президентські вибори: пре-
зидентом став знову ліберал, Гувер, держ. секретар харчевих справ підчас
«війни, дуже добрий знавець европ. справ і великий противник більшовиків.

1929.

Справа охорони меншин на терені Ліги Націй. - Порушення питання можли-
вости ревізії границь. - ,Паневропає. -- Паряська конференція знавців,. --
Жонференція у Газі: Плян Юнга. -- Димісія кабінетів Пуанкаре і Бріяна.
Ємерть Фоша і Клємансо. -- Боротьба проти пляну Юнга в Німеччині.
ЄСмерть Штреземана. - Упадок уряду Болдуїна й поворот до влади Мекдо-
жнальда. Відвідини в Америці: питання морського  розброєння. Навязання.
дипльом. звязків з С.Р.С.Р. -- Протокол Літвінова. Вигнання Троцького. УПя-
тілетка"є, Конфлікт з Китаєм за манджурську зедідницю. Скандал з Бесідов-
ським. -- Угода між Італією та Ватиканом. -- Польща: справа ревізії консти-
туції, міністр фінансів Чехович перед Державним Трибуналом, дві зміни
уряду, старшини в соймі, господарська кріза. -- Диктатура в Югославії. -
Протидиктаторський рух в Еспанії. - Упадок диктатури Вальдемараса на
Литві. -- Чесько-мадярський конфлікт. -- Угорщина, Болгарія, Австрія. -
У. Конгрес Організ. Національностей. -- МІ. Конгрес Ліги Мира і Свободи. --
Жоролівські зміни в Афганістані. -- Жидівсько-арабські авантюри в Пале-
стині. -- Протианглійський рух в Індіях: арештування Гандія. -- Зріст зчаціо-
налізму в Єгипті. -- Неспокійний Мексик.

Це був безумовно рік розвязки -- може й не остаточної, але поважної
«астинної -- цілої низки проблем великого міжнароднього значіння, а інші
знову проблеми діждалися у, тому році поважної актуалізації: їх не полаго-
джено, але підкреслено пекучу потребу полагодження. Тому цей. рік зробив
Багато для діла стабілізації (закріплення) політичних відносин в Европі. Під-
жкреслюємо слово ,Европає, бо поза нею -- в далекому Китаю, Індіях, Афга-
ністані, Мексику, - йшли кріваві заворушення, революції й війни. Клопоти
европейських великодержав, заіїнтересованих в отих далеких теренах, спри-
чинювали більшу згідливість, компромісовість, у справах европейських та
тих, від яких залежав спокій Европи. До таких справ належали нпр. англій-
сько-американське зближення, поступ у франц.-німецькому порозумінні (плян
Юнга), італійсько-ватиканська угода і ін. Зайшли теж у 1929 році поважні
шперсональні зміни на кермуючих світових позиціях, спричинені виборами
чи -- несподіваною смертю,

Однак на першому місці приглянемося ближче саме одній з тих справ
величезного міжнароднього значіння, які в 1929 році вправді не діждалися ще
остаточної розвязки, але вже бодай були заторкнені, чого даремне до цього
часу вичікували. Це т. зв. справа національних меншин. Виринула вона досить
несподівано, ще на минулорічній сесії Ради Ліги Націй, яка відбулася в Лю-
тано від 10---15. грудня 1928 р., з нагоди скарги німців із Польщі про переслі-
дування шлеської освітньо-шкільної організації ,Фольксбунду". Підчас про-
мови польського міністра Залєского, виведений із рівноваги нім. мін. Штре-
земан ударив пястуком у стіл і заповів видвигнути невдовзі справу національ-
них меншин у ширшому. масштабі. Одночасно представник Канади сен. Данді-
ран заповів порушити справу процедури полагоджування меншиневих скарг
до Ліги Націй. І дійсно, на денному порядку 53 зборів Ради Ліги Націй у Же-
неві (6.--9. П. 1929) найшлися на денному порядку два внески: німецький, фор-
мулований як ,гарантія Ліги Націй для постанов про охорону меншин" ї кана-
дійський п. н. процедура щодо меншиневих петицій", На засіданні Ради Л. Н..
в дні 6. Ш. 19209 Штреземан запропонував: 1) розслідити можливости покра-
щання способу полагоджування скарг меншин, 2) розслідити можливости,
якими Ліга Націй могла би виконати свої обовязки тих, що гарантували дого-
вори про нац. меншини, -- також в інший спосіб, як лише полагоджуванням.
жпетицій самих меншин, і 3) допускати до (тайних дотепер) нарад ,комітету
трьох" також ті держави, які особливо нац. меншиною, що зголосила скаргу,.