220:

тегічного пункту в дорозі део Індій. Бої поміж повстанцями (яких були ріжні
Й групи) та Амануллою, трівали зі змінним щастям до кінця року. -- Сам
Е Афганістан -- країна велика, на 624.000 км (більше ніж Франція), однак
х з дуже рідким населенням -- всього його 7 міліонів душ (менше від цілої
Галичини), з того 4 міл. афганців, 17/з міл. ,аджиків" (одні і другі іранської
раси), решта -- це монгольські племена магомет. віри. Двірська й урядова
мова в Афганістані перська. Афганістан був спершу еміратом (князівством),
залежним від англьо-індійського уряду. Щойно в серпні 1919 року, на основі
договору з Англією у Равельпінді, Афганістан отримав політичну незалеж-
ність, а емір (князь) був проголошений шахом (королем). Цю самостійність
здобув саме Аманулла у війні з Англією. Він звернувся з покликом до маго-
метан в Індіях допомогти йому й Англія, лякаючися повстання магометан (їх
є в Індіях 72 міліони!), чим швидше погодилася з Амануллою. Всетаки він ще
був залежний від Англії, не маючи права до самостійних закордонно-полі-
тичних (дипльоматичних) зносин. Це право отримав аж 22. ХІ. 1921 року.
Це право Аманулла використав теж для заключення договорів приязни з Ту-
реччиною і ПШерсією, а з европейських держав -- з Німеччиною, Францією,
Бельгією і Італією. 3ЗІ. МІШШ. 1926 року Аманулла заключив пакт про не-
агресію і невтральність з Рад. Союзом ,а підчас побуту в Москві в 1928 році
мабуть доповнив цей пакт якоюсь тайною умовою. Такі бодай кружляли
у світовій пресі поголоски, подаючи цей афгансько-більшов. союз за одну
з причин повстання в Афпганістані, інспірованого Англією. -- Внутрішній
устрій в Афганістані ніби демократичний: істнує Велика Рада зі 100 членів,
найчільніших громадян краю, але фактично вся влада лежить у руках шаха,
який має під безпосередньою контролею усі міністерства. Від 1863 р. афган-
ські шахи виводяться з родини Баракзай з племени Дурані. Під адміністра-
ційно-політ. оглядом Афганістан поділений на провінції з автономічною цен-
тральною округою Кабулю. Місто Кабуль (180.000 мешканців) є теж столи-
цею держави. Нова столиця Дар-Ель-Аман будується недалеко Кабулю.

В далекому Китаю продовжувалася боротьба проти чужинців і грома-
дянська війна. В лютому пекінський уряд (Чанг-Тсо-Ліна) скасував виїмкові
права (привілеї), прислуговуючі еспанським і бельгійським громадянам. Але
Чанг-Тсо-Лін довго вже при владі не втримався, а його протичужинецькі
акти і протибільшовицька акція не наблизили його до південного нанкін-
ського уряду. В квітні південна кит. національна армія розпочала похід на
Пеєкін. Тоді щойно стрівожена Японія за втрату своїх впливів на централь-
ний китайський уряд у Пекіні, вислала до Китаю десант своїх військ. Проти
цього запротестувала Америка. Зокрема нанкінський уряд звернувся зі скар-
гою до Ліги Націй на нарушення суверенітету (самостійности) Китаю Япо-
нією. Сутички японсько-китайські не припинили походу південної армії.
3. Мі. вона зайняла Пекін. Марш. Чанг-Тсо-Лін утік в сторону Мукдену. Там
доконано на нього (4. МІ) замаху, внаслідку якого слідуючого дня помер.
В липні (7. МІЇ) китайський уряд заключив митний договір з Америкою. Че-
рез місяць підписав умову з Англією про ліквідацію минулорічних крівавих
подій в Нанкіні.

Протианглійський рух вибух з великою силою в Індіях. З нагоди при-
їзду до Бомбаю парляментарної англ. анкетної комісії на чолі з Сімоном (так
звана це ,комісія Сімонає), відбулися в лютому міс. в Бомбаю і Калькуті
великі демонстрації гіндусів (індійців), які бачили в комісії Сімона нову ан-
глійську інтригу, яка їм жадних реальних користей не принесе, а лише про-
тягне справу радикальних адмін.-політичних і господ.-політичних реформ.
Гіндуси рішили комісію Сімона збойкотувати а на її утримання підчас по-
буту в Індіях не дати ні сотика. Не менші клопоти мала Англія в Єгипті.
В травні міс. єгипетський націон. уряд Нагаса паші, наслідника помершого
Заглюля-паші, приготовив закон про збори, який сильно обмежував право
чужинців (англійців). З цього приводу англійці поставили єгипетському уря-
дові ультімат, якого той останній не виконав. Вибухла кріза, з якої скори-
став король Фуад, що тихцем порозумівся з англійцями, розвязав парлямент
і проголосив зміну конституції в напрямку обмеження парляментаризму.
В Єгипті закипіло, а загальне обурення поведінкою короля стало підложам
під пізніші кріваві події.

Полилася кров і в далекому Мексику. 2. МІЇ. вибрано -- на місце през.
Каллєса -- його сторонника, през. Обрегона. Але вже в пять днів пізніше