357 ї ЕЄ - бе е ї ГМН 206 емісарі Москви. Вона дає гроші, інструкторів і агітаторів та організує перш? поважні китайські робітничі страйки, з вістрям зверненим головно проти ан- глійців. Це було в лютім 1925 р. 30. травня 1925 р., підчас нового робіт. страйку в Шангхаю англ. поліція острілювата похід китайських студентів. Це був гейби переломовий момент, який започаткував великий протичужинець- кий рух у Китаю, якого осередком стали південно-китайські провінції, бать- ківщина пок. (,ун Ят-Сена. На провідника цього руху вибився ген. Чанк-Кай- Шек. Однак ріжниці у господарській і суспільній структурі ріжних частив великого Китаю, відносно малий ще рівень національно-політичної зрілостю китайських мас, врешті амбіції ріжних ватажків підсичувані ріжними супер- ницькими державами, та головно Москвою -- не дозволили китайському ру- хові сконсолідуватися і обєднатися в одному протичужинецькому фронті та довели -- поруч з боротьбою ка зовні -- так само до страшної громадян- ської боротьби, веденої ріжними генералами. Хронольогічно китайські поді? в 1927 році представляються ось як: 7. січня китайські війська здобули укріплені англійські концесії в Ган- кау. Авглійські війська перевели концентрацію під Шангхаєм. У Шангхаю: вибух генеральний страйк. Бачучи безвиглядність боротьби, Бельгія зреклася своїх концесій у Тієнтсіні. 09. П. Англія внесла до Ліги Націй меморіял У справі китайських подій. Безпосередні переговори англійців з китайцями: довели до підписання умови в справі концесії в Ганкау, однак ця умовае не мала впливу на дальший хід подій, які йшли все ще до загострення си- туації. Воно виявлялося у висилці військ до Китаю: Англією, Італією, Аме- рикою і -- частинно -- Японією. Ці чужинецькі дессанти (висадки війську ще дужче розярили китайців. Національно-революційна південна армія здо- буває Шангхай і Нанкін, при чому в Нанкіні гине багато европейців. Ан- глійським зусиллям удалося перетягнути на свою сторону марш. Чанг-Тсо- -Ліна і він всупереч волі Японії, яка не хотіла активно встрявати до китай- сько-европейського спору, рушив проти південної кантонської армії Чанг- Кай-Шека. У цій війні було вмішаних ще кілька китайських генералів, що розпоряджали власними арміями, які часто переходили на цей чи другий бік. До таких ватажків належали Фенг-Ю-Шіянг, Ву-Пей-Фу і інші. Однак і на внутрішньому фронті війська Чанг-Кай-Шека добувають самі успіхи й при- мушують усіх противників коритися чи шукати порозуміння. Однак найціка- вішою подією у внутрішніх китайських відносинах, подією великого міжна- роднього значіння, був яскравий провал впливів Комінтерну у китайській партії Куошнтанґу З московсько-більшовицької підтримки користав ще й д-р" Сун-Ят-Тен, з неї користав і Чанг-Кай-Шек. Однак вони вважали тихий союзх з комуністичною Росією за засіб до побіди над заморськими чужинцями. Тимчасом більшовики використовували це тільки китайський націоналісти"- ний рух для роблення пакостей Англії, але й для скермовування його не" шлях комуністичної революції, яка -- обхопивши цілий Китай -- могла бі перекинутися до Індій і захопити всю Азію, а відсіль промінювати на весь. світ. Таким робом радянський посол у Пекіні Карахан і рад. емісар у го- ловній кватирі південної армії Бородін узурпували собі щораз більші права й починали грати ролю диктаторів Китаю. Ця політика Комінтерну вм тикала внутрі Куомінтангу гостру опозицію, якої провід перейняв сам Чанк-Кай- Шек. Починаються репресії проти російських комуністичних агітаторів і ки- тайських більшовиків. Таку саму протибільшовицьку акцію розпочинає Чанг- Тсо-Лін і переводить 6. ІМ. 1927 ревізію в радянському посольстві в Пекіні. Рад. уряд відкликує Карахана до Москви. Завдяки більшовицьким заходам, у кантонських (південніх) військах приходить до розламу, а в самому Кан- тоні вибухає комуністична революція. Тоді Чанг-Кай-Шек переносить сто- лицю півд. уряду до Нанкіну, а комун. рух в Кантоні кріваво здавлює. Офі- ціяльним зірванням усяких звязків Китаю з рос. більшовиками кінчається 1927 рік. Коли вже мова про провал більшовиків у Китаю, провал, який був тим болючіший для престіжу червоної Москви, що виходив від ,дДикКих" китай- ців, яким московські більшовики -- мовляв -- несли світло національної і соціяльної свідомости, -- то зараз поруч треба сказати теж про великі не- вдачі більшовиків на европейському суходолі у тому самому 1927 році. Без- умовно причинилася до цього в деякій мірі й робота більшовицька в Китаю.,. яка прецінь била головно по Англії і тому мусіла з англійського боку ви-