357
ї
ЕЄ

-
бе
е

ї

ГМН

 

206

емісарі Москви. Вона дає гроші, інструкторів і агітаторів та організує перш?
поважні китайські робітничі страйки, з вістрям зверненим головно проти ан-
глійців. Це було в лютім 1925 р. 30. травня 1925 р., підчас нового робіт.
страйку в Шангхаю англ. поліція острілювата похід китайських студентів. Це
був гейби переломовий момент, який започаткував великий протичужинець-
кий рух у Китаю, якого осередком стали південно-китайські провінції, бать-
ківщина пок. (,ун Ят-Сена. На провідника цього руху вибився ген. Чанк-Кай-
Шек. Однак ріжниці у господарській і суспільній структурі ріжних частив
великого Китаю, відносно малий ще рівень національно-політичної зрілостю
китайських мас, врешті амбіції ріжних ватажків підсичувані ріжними супер-
ницькими державами, та головно Москвою -- не дозволили китайському ру-
хові сконсолідуватися і обєднатися в одному протичужинецькому фронті та
довели -- поруч з боротьбою ка зовні -- так само до страшної громадян-
ської боротьби, веденої ріжними генералами. Хронольогічно китайські поді?
в 1927 році представляються ось як:

7. січня китайські війська здобули укріплені англійські концесії в Ган-
кау. Авглійські війська перевели концентрацію під Шангхаєм. У Шангхаю:
вибух генеральний страйк. Бачучи безвиглядність боротьби, Бельгія зреклася
своїх концесій у Тієнтсіні. 09. П. Англія внесла до Ліги Націй меморіял
У справі китайських подій. Безпосередні переговори англійців з китайцями:
довели до підписання умови в справі концесії в Ганкау, однак ця умовае
не мала впливу на дальший хід подій, які йшли все ще до загострення си-
туації. Воно виявлялося у висилці військ до Китаю: Англією, Італією, Аме-
рикою і -- частинно -- Японією. Ці чужинецькі дессанти (висадки війську
ще дужче розярили китайців. Національно-революційна південна армія здо-
буває Шангхай і Нанкін, при чому в Нанкіні гине багато европейців. Ан-
глійським зусиллям удалося перетягнути на свою сторону марш. Чанг-Тсо-
-Ліна і він всупереч волі Японії, яка не хотіла активно встрявати до китай-
сько-европейського спору, рушив проти південної кантонської армії Чанг-
Кай-Шека. У цій війні було вмішаних ще кілька китайських генералів, що
розпоряджали власними арміями, які часто переходили на цей чи другий бік.
До таких ватажків належали Фенг-Ю-Шіянг, Ву-Пей-Фу і інші. Однак і на
внутрішньому фронті війська Чанг-Кай-Шека добувають самі успіхи й при-
мушують усіх противників коритися чи шукати порозуміння. Однак найціка-
вішою подією у внутрішніх китайських відносинах, подією великого міжна-
роднього значіння, був яскравий провал впливів Комінтерну у китайській
партії Куошнтанґу З московсько-більшовицької підтримки користав ще й д-р"
Сун-Ят-Тен, з неї користав і Чанг-Кай-Шек. Однак вони вважали тихий союзх
з комуністичною Росією за засіб до побіди над заморськими чужинцями.
Тимчасом більшовики використовували це тільки китайський націоналісти"-
ний рух для роблення пакостей Англії, але й для скермовування його не"
шлях комуністичної революції, яка -- обхопивши цілий Китай -- могла бі
перекинутися до Індій і захопити всю Азію, а відсіль промінювати на весь.
світ. Таким робом радянський посол у Пекіні Карахан і рад. емісар у го-
ловній кватирі південної армії Бородін узурпували собі щораз більші права
й починали грати ролю диктаторів Китаю. Ця політика Комінтерну вм тикала
внутрі Куомінтангу гостру опозицію, якої провід перейняв сам Чанк-Кай-
Шек. Починаються репресії проти російських комуністичних агітаторів і ки-
тайських більшовиків. Таку саму протибільшовицьку акцію розпочинає Чанг-
Тсо-Лін і переводить 6. ІМ. 1927 ревізію в радянському посольстві в Пекіні.
Рад. уряд відкликує Карахана до Москви. Завдяки більшовицьким заходам,
у кантонських (південніх) військах приходить до розламу, а в самому Кан-
тоні вибухає комуністична революція. Тоді Чанг-Кай-Шек переносить сто-
лицю півд. уряду до Нанкіну, а комун. рух в Кантоні кріваво здавлює. Офі-
ціяльним зірванням усяких звязків Китаю з рос. більшовиками кінчається
1927 рік.

Коли вже мова про провал більшовиків у Китаю, провал, який був тим
болючіший для престіжу червоної Москви, що виходив від ,дДикКих" китай-
ців, яким московські більшовики -- мовляв -- несли світло національної
і соціяльної свідомости, -- то зараз поруч треба сказати теж про великі не-
вдачі більшовиків на европейському суходолі у тому самому 1927 році. Без-
умовно причинилася до цього в деякій мірі й робота більшовицька в Китаю.,.
яка прецінь била головно по Англії і тому мусіла з англійського боку ви-