состаточно китайське мито не перевищувало З і пів відс. вартости краму, що
- очевидно -- давало смішно низьку суму. На Вашингтонській конференції
У 1922 р. китайці, покликуючися на умову з 1902 р., жадали підвишки ставок
до 12 і пів відс.; ,дДоговірні великодержави" відкинули це жадання, прийма-
ючи за максимальну ставку -- 5 відс. вартости товару. Вся контроля над мит-
жими урядами в Китаю находилася в руках англійців; взагалі на 7.500 мит-
них урядовців, 2000 урядовців були чужинцями, ну й очевидно на вищих по-
садах. Ця митна система дозволяла чужинцям імпортувати й експортувати
товари, при мінімальній користи для китайців і максимальній для чужинців.
Та найбільшим чужинецьким привілеєм були т. зв. концесії, на основі яких
»договірні великодержави" мали право в цілому ряді означених морських
ї річних портів (було їх 75) творити консуляти й охороняти їх власною по-
-ліцією, мати до тих портів необмежений доступ для своїх кораблів, а гро-
мадянам таких держав вільно було засновувати на сумежних портових те-
риторіях кольонії, з власною адміністрацією і поліцією, з правом необмеже-
ного використовування тих теренів і всього, що на них збудують, лише за
оплатою невеличкого податку. Ці концесії були найбільшою сіллю в оці ки-
тайців, бо творили справжні держави в державі і ставали центрами госпо-
дарської експльоатації Китаю (засновування на них неоподаткованих фаб-
рик, складів товарів, призначених для експорту й імпорту і т. д.). Серед та-
жих обставин чужинці вміщали великі капітали в китайські інвестиції, які їм
давали величезні зиски. Нпр. на 192.618 км. китайських залізничих ліній, 9.615
належали до чужинецького капіталу, з того 4.518 км. було власністю Англії;
додаткових 14.921 км., будованих в Китаю в 1926 році, належало виключно
до чужинецьких підприємств. Найбільші банки на території Китаю -- це
банки чужинецькі, нпр. англійський ,Гонкконг-Шангхай Банкінг Корпорей-
шен", основ. в 1864 р. з капіталом 15 міл. дол., француський ,Банк де ль'Їндо-
Хін", заснов. в 1875 р. з капіталом 72 міл. франків, японський ,Йокогама
Банк" (50 міл. доль), америк. ,Азія Банкінг Корпорейшен" і інші. Загалом
в рр. 1896--1921 чужинецькі банки, головно англійські й американські, вмі-
стили в Китаю ок. 500 міліонів ф/ьтш шт., себто поверх 2 міліярди долярів!
Ке диво, що при тих величезних капіталах, заангажованих у Китаю, і ще
більших користях, добуваних з того краю, та ще й при одночасній нужді
й господарській крізі в післявоєнній Европі, всі великодержави старалися
всіми силами не лише зберігти свій стан посідання, але й збільшити його, не
Феручи під увагу ані китайських господарських інтересів, ані суспільно-по-
літичного розвою китайського народу. Очевидно, що з вибухом китайської
еволюції всі ті апетити були одним махом перекреслені, а великодержави
старалися лише вратувати, що можна було. -- Сам Китай ділиться під го-
сподарським і соціяльним оглядом на 4 окремішні полоси: 1. Північний Ки-
тай (Манджурія, поовінція Шанзі й округи внутрішньої Монголії) -- край
хліборобський, під впливами Японії; панував там японський ставленник мар-
шал Чанг-Тсо-Лін, колишній ватажок банди хунхузів, який якийсь час був
на услугах рошітсысого штабу, але потім перейшов на японську службу; 2. Се-
тредній Китай (провінції по обох стороках басейну ріки Янгі-Тсе-Кянг), най-
богатша промислова частина Китаю, з найвище орозвиненою культурою;
З. Південний Китай (провінції Квантунг, Квангзі, Квейчу і Юнан), край дріб-
них хліборобів і ремісників, дрібної китайської буржуазії; і 4. поберехжа Ги-
хого Океану (провш'щ Шантунг, Чжілі, Кіянгзу, Тсекіянг ї Фукєн), з такими
міліоновими містами, як Ьанкхаи і Тієв-Тсін, терен найбільших впливів чу-
жинецьких держав/ головно Англії, Америки й Японії. - Батьком політич-
жного відродження Китаю був д-р Сун-Ят-Сен, який був основоположником
китайського національно-демократичного руху. В 1912 р. він проклямував
У Нанкіні упадок цісарства і повстання китайської республики, якої сам став
першим президентом. Однак швидко віддав владу в руки Юан-Ші- Кач, який
змагав до реставрації цісарства; счертэ Юан-ШІі-Кая в 1916 р. збільшила
впливи Сун-Ят-Сена. Він оснував націон.-революційну партію Куомінтанг. Він
змагав до політ. обєднання Китаю та його демократизації. Такі засади ви-
сунув на великій спільній конференції ріжних  китайських генеральських
груп у лютому 1925 2. в Тієнтсіні. На жаль, 12. Ш. 1925 року цей визначний
китаєць помер, а ухвала тієї конференції покликати до життя китайську на-
ціональну раду з 500 представників )м*х провінцій -- не була вже реатізо-
вана. По смерти Сун-Ят- Сша в Куомінтангу захоплюють впливи комуністичні