205

в Німеччині урядуватиме військова контрольна комісія. Кріза німецького ка-
бінету, яка зайшла в міжчасі, в половині травня місяця, не вплинула на хід.
міжнародніх переговорів, бо як у мин. кабінеті д-ра Лютера, так у пізнішому"
д-ра Маркса міністром закордонних справ був безпереривно Штреземан.

Коли Німеччина стояла в 1926 році -- так мовити -- під знаком закор-
докної політики, -- і Франція і Англія найбільше енергії витрачали на вну-
трішні економічні потрясення. В Англії росла економічна скрута, до якої довела"
надпродукція товарів англ. промислу при браку ринків збуту й неможности:
конкуренції через високу англ. валюту, зростало постійно безробіття, при-
йшло до суперечок за заробітні ціни, словом, загострювалися соціяльні від-
носини. Врешті в дні 1. травня вибух страйк гірників (вуглекопів; гірництво
- це найповажніша галузь англ. важкої промисловости). В два дні пізніше"
домагання гірників підтримав генеральний страйк. Для боротьби з генераль-
ним страйком англ. уряд і праві кола англ. громадянства зорганізували т. зв.
громадську самопоміч, головно з молоді і безробітних. Генеральний страйк:
трівав всетаки цілих 13 днів. Страйк гірників продовжувався. Страйковий"
рух підтримували -- очевидно -- більшовики, присилаючи страйкуючим
гроші. Проти цього англ. уряд рішуче запротестував (3. МІ.). Ситуація в Ан-
глії була така напружена, що уряд оголосив виїмковий стан, який -- від.
травня -- трівав до пізньої осени. Бо ось 5. жовтня вибух новий страйк, теж
надзвичайно для морської держави болючий, -- в англійських портах. Ці"
невідрадні соціяльно-економічні відносини, з другого боку прийняття Німеч-
чини до Ліги Націй, були темами конференції Бритійської Імперії, 19. жов-
тня 1926.

У Франції знову найважнішою внутрішньою проблємою була фінан-
сова кріза, на котрій в свою чергу тяжіла справа американських довгів.
Вправді мін. фінансів Кайо заключив наприкінці мин. року зі Зєдиненими:
Державами умову про регуляцію справи довгів, добився зниження суми дов-
гів і розложення їх сплати на 62 роки, однак французи були страшенно огір-
чені на своїх недавніх заморських союзників, бо ці останні не хотіли й чути"
про дві Француські просьби: 1. узалежнення сплати довгів від німецьких гро-
шей, які мала Франція діставати на підставі льондонської репараційної у-
мови (плян Доза) і 2. про уділення Франції нової поважної стабілізаційної
позички"' (на підтримання валюти). Тому у Франції змінилося в тому році
кілька міністрів фінансів, які не вміли вдоволити парляменту своїми пля-
нами фінансової санації. Після мін. Кайо, міністром фінансів став Пере, по-
тім Думер, потім знову Кайо. Цей останній, в звязку з умовою зі Зєдине-
ними Державами (франц. парлямент ратифікував її 2. МІ.), заключив (12. МІ.)
порозуміння з англійським урядом про сплату довгів Англії та їх звязок з ні-
мецьким виконанням пляну Доза. Але вже в 5 днів пізніше фінансова про-
грама Кайо була відкинена француською палатою депутованих і кабінет
Бріяна подався до димісії. Пробував створити новий кабінет Еріо, але його-
заходи розбилися на портфелі фінансів, для якого не міг найти кандидата.
Тоді місію творення кабінету перейняв знову Пуанкаре, що й затримав собі"
теку міністра фінансів. Йому справді вдалося стабілізувати франка, а сміли-
вими реформами податків і державного бюджету зрівноважити державний:
бюджет. Закордонної політики Бріяна Пуанкаре вже не змінював, затриму-
ючи теж Бріяна у кабінеті, як міністра закордонних справ. У Франції сталася"
у 1926 році важна подія і для нас українців. А саме, в дні 25. травня на ву-
лицях Парижа жид-комуніст Шварцбарт застрілив б. головного отамана й го-
лову Директорії Української Народньої Республики -- Симона Петлюру.
Причиною убивства була нібито пімста за жидівські погроми на Україні, за
які Шварцбарт винуватив Петлюру. На діліж вбивство Петлюри було безу-:
мовно продуманим ділом московських комуністів, для яких Симон Петлюра:
ставав небезпечний у звязку з приходом у Польщі до влади марш. Пілсуд-
ського: більшовики лякалися відновлення варшавської угоди між Петлюрою
та Пілсудським з квітня 1920 р. й нової війни. Париський суд (19--26. Х. 1927);
присяжних увільнив Шварцбарта: на це зложилися однаково міжнародні жидів-
ські впливи (в обороні Шварцбарта заметушилися усі жиди світа), що й тра-
диція париських судів, судити дуже лагідно всі вбивства, доконані з яких-:
небудь ,ідеальних" мотивів, чи бодай при збереженні вигляду таких мотивів.

Ми згадали про переворот у Польщі. Він стався між 12. а 15. травня,
а прийшло до нього ось як: кабінет Скшинського довго не втримався, бо"

Кя ф-щ)і,

еов кян
Н

н

в

чк

-- блтя мя - ся не кв п ан ня ея - Сллюддннт -З -2
лв вв З пя : Іня ТУ 5 шя сян