тім (30. ІХ.), був більшовицький нарком закорд. справ Чічерін. Перша візита
знаменувала францусько-німецьке зближення, -- остання мала на меті від-
тягнути німецького союзника від льокарненської конференції. Відомо, що
вусилля Чічеріна не увінчалися успіхом. Започатковане замирення Німеччини
з Францією дало ще в цьому році реальний вислід: оце 3. грудня 1925 року
англ. війська вимашерували з окупованої ними досіль Кольонії, столиці Над-
ренії, залишаючи там покищо ще французів.

У Франції -- як уже згадувалося -- були цілий 1925 рік при владі ді-
ячі з ,картелю лівиці", приклонники згоди з німцями. До впливів дійшли на-
віть ті, яких підчас війни проголошено зрадниками й позбавлено громадян-
ських прав: це були два визначні діячі Мальві і Кайо. Перший з них став на-
віть мін. внутр. справ, другий мін. фінансів. Фінансові справи взагалі причи-
няли Франції багато турбот. На їхньому тлі 10. квітня димісіонував уряд
соц.-рад. Еріо; його наслідником став соціяліст Пенлєве. Коли 12. жовтня ви-
бух у Парижі генеральний страйк, Пенлєве подався до димісії, але йому до-
ручено скласти новий уряд. Все одно впав уже 28. ХІ. а премером став Бріян.
Задля полагодження найбільшої болячки Франції: довгів в Америці, мін.
Кайо виїхав 23. ЇХ. на чолі делєгації до Ню Йорку, де йому вдалося скласти
Уумову, дарма, що для Франції не дуже корисну (суму довгу знижено з 653
міл. фунтів штерл. до 222 міл., сплати розложено на 62 роки від 35--97 мід.
зол. фр. річно). Ї

Англія так само переживала дальше важку економічну крізу, вгинаю-
чися головно під безробіттям і так само шукала за міністром фінансів, який
Фбув би сміливий і безоглядний. Тому мін. фінансів став Черчіль, кол. військо-
вий міністр з часів великої війни. Зазнала в тому році Англія дві великі втра-
ти: 20. Ш. помер великий державний діяч, б. міністр закорд. справ Керзон
«відомий і в нас з т. зв. лінії Керзона), а 22. М. помер один з героїв сві-
тової війни, маршал Френч. Голосний був у тому році виступ Льойда Джор-
джа в англ. парляменті проти границь Польщі (24. ІШ.); мін. Чемберлєн мусів
виступити в обороні Польщі, бо грозив скандал.

В Рад. Союзі найважнішою подією була явна кріза в рос. комун. пар-
тії, яка проявилася назовні димісією Троцького з посади військового нар-
кома і голови ,реввоєнсовєту" (17. І-). Мого наслідником став Фрунзе, який
однак 3І. жовтня серед дуже таємничих обставин помер (була поголоска, що
- щоби позбутися його -- казали йому оперуватися, ніби він важко хво-
рий, і він згинув на операційному столі), -- а на його місце призначено Во-
рошілова. Таємничо помер теж у Москві (12. М.) визначний рос. революціо-
нер і письменник Борис Савінков (ніби повісився у вязниці, куди попав, по-
вернувши з політ. еміграції з Варшави до Москви). 8. квітня помер патріярх
Тихон, якого більшовики довго переслідували були за спротив в церковних
справах. Розкол серед більшовиків виявився також на ХІМ. Зізді РКП, що
трівав від 18--21. грудня. -- На закордонному полі більшовики в тому році
сильно програли, -- чого наслідком було Льокарно. Єдиним мабуть їх успі-
хом було отримання (24. І.-) від Франції колишньої ФфФльоти  білогвардей-
ського генерала Врангеля, серед якої були теж деякі кораблі української
чорноморської фльоти, захопленої Вранглем; Югославія, Румунія і Болгарія
звложили протест проти того ,подарунку", який зробила Франція більшови-
кам -- з несвого добра.

У Польщі зараз у січні (5. І-) вибух гострий конфлікт з Данцігом:
польський генеральний комісаріят у Данцігу вивісив собі польські почтові
скриньки і хтось їх знищив. Ця дрібна справа товклася більше півроку по
«Лізі Націй.- 8. лютого відкрито при варшавському університеті ,студію
православної теольогії" -- ніби факультет; урядування на тій ,студії" до
нині йде по польськи, а виклади здебільша по московськи. -- Важна подія
сталася 10. лютого: тоді підписано (а 2. МІ. виміняно ратиф. грамоти) кон-
кордат (угоду) Польщі з Ватиканом (папою) про положення катол. церкви
в Польщі. Автором конкордату був відомий Станислав Грабський, тому
й конкордат дуже некорисний для греко-католицької церкви. -- 27. М. димі-
сіонував віцепремєр Тугут, подавши за причини неможливість переводити
якінебудь реформи в ділянці національної політики. Не дивниця, бо від
26. Ш. міністром освіти був знову Станислав Грабський. Він був теж голов-
ним автором відомої угоди (4. МІИЇ.) з жидами (колом жидівським, якого го-
ловою був пок. посол Лєон Райх). 20. МІИЇ. сойм прийняв закон про земельну

 

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  
  
  

щ ц шШ О О