вплинула згадана дуже непопулярна умова уряду з більшовиками та прого-
лошення у консервативній пресі підчас передвиборчої кампанії (24. жовтня)
тайного листа голови Ш. Інтернаціоналу Зіновєва до англійських комуністів.
Більшовики заявили, що цей лист є фальсифікатом і запротестували пооти
зловживання їхньою фірмою; все одно англійська опінія звернулася різко
проти тих, які переговорювали з більшовиками й підписали з ними договір.
Таким робом до влади в Англії прийшов знову консервативний уряд Стен-
лея Болдуіна; міністром зак. справ став Чемберлєн. Цей уряд мав зараз таки,
ще в 1924 році, великі закордонні політичні труднощі: в Африці й Азії. А са-
ме, в Єгипті зріст націоналістичних, ворожих Англії, настроїв довів до вбив-
ства англ. високого комісара Лі Стіка. Англійський уряд виступив проти е-
гиптян з усією рішучістю, а навіть жорстокістю, поставивши єгипетському
урядові в ультимативній формі цілий ряд важких і упокорюючих умов (23.
лист.). Коли уряд ці умови відкинув, новий англ. високий комісар льорд А-
леємбі, людина безоглядна, ввів у Єгипті виїмковий стан і при помочі спро-
ваджених англ. військ примусив Єгипет силою прийняти накинені умови.
Від того часу справа самостійности Єгипту, признаної Англією формально
22. лютого 1922, набрала нової гостроти, бо англійські репресії викликали
ще дужчий Зріст самостійницьких течій серед єгиптян., Єгиптяни пробували
відкликатися до Ліги Націй, куди звернулися з протестом, але Рада Ліги На-
цій на З1. сесії в Римі (8--13. грудня 1924) під натиском Англії перейшла над
цим протестом до денного порядку. На тій же сесії , похоронено" згаданий
»женевський протокол", постановивши -- Теж під натиском Англії -- »від-
ложити" його на необмежений час. -- Зновуж в Азії вибух гострий англьо-
турецький конфлікт на грунті боротьби за нафтові терени в Моссулю. Цей
спір полагоджено на надзвичайній сесії Ради Ліги Націй 30. Х. у Брюкселі.
- Щоби вичерпати англійські справи, слід згадати про велику бритійську
виставу, відкриту 24. квітня 1924 року у Вімблєй.

Нові парляментські вибори відбулися у 1924 році так само в Німеч-
чині і в Італії. 13. березня був розвязаний німецький райхстаг (парлямент),
а 4. травня відбулися нові вибори, які проте не дали жадної трівкої пар-
ляментарної більшости. Тому-то 20. жовтня новий парлямент був знову роз-
вязаний, а 7. грудня відбулися ще одні вибори, які дали деяку побіду пра-
вим групам. Цілий той рік правив у Німеччині уряд канцлєра Маркса; він
двічі подавався до димісії (26. М. ї 15. ХІЇ.), але завжди творив новий кабі-
нет. Найважнішим здобутком для Німеччини в тому році було підписання льон-
донської умови, після попередньої згоди парляменту. Практичні користи
з цієї умови були для Німеччини величезні: вони відкрили доплив до Німеч-
чини великих закордонних (американських) позичок і спричинили евакуацію
Поруря (21. жовтня) від займанницьких францусько-англійських військ. Під
кінець 1924 року започатковано теж акцію в справі приступлення Німеччини
до Ліги Націй (нім. меморіял з 29. ІХ), яка тоді все ще була виключною до-
меною францусько-англійської закорд. політики. -- В 1924 році, 16. квітня,
помер один з найбільших німецьких фінансових володарів -- Гуго Стіннес.

Велику ролю відіграв 1924 рік в житті Італії. 11. січня був розвязаний
старий дофашистівський парлямент і 6б. квітня переведено в Італії вибори
по новій фашистівській виборчій ординації. Ця ординація не була демокра-
тична, передбачувала явне голосування лише ,за" фашистами або ,проти"
них, при чому давала поле до найширших репресій і зловживань. Ординація
передбачала приділення двох третіх усіх мандатів тій листі, котра збере най-
більше голосів, якщо тих голосів буде більше, ніж 25 відс. усіх голосуючих,
Листа фашистів здобула близько 5 міліонів голосів і забрала дві треті всіх
мандатів. 24. травня відкрито той новий фашистівський парлямент, в якому
відразу прийшло до розколу на фашистівську більшість і протифашистів-
ську меншість. Розпалення пристрастей і терор фашистів найшли вислів
у таємничому щезненні соціялістичного посла Маттеотія: як потім вияви-
лося, його схопили фашисти й убили. Ця історія набрала розголосу світо-
вого скандалу і дуже пошкодила фашистам в закордонній опінії. Це спону-
кало Муссолінія прилюдно осудити вбивців Маттеотія та зреорганізувати
свій кабінет (24. і 29. червня). Вбивство соціял. посла Маттеотія потягло за
собою -- у відповіди -- вбивство фашистівського посла Кассанінія (12. ІХ.).

Так само для Радянського Союза 1924 рік був роком великих подій
і то однаково внутрішнього щой міжнароднього значіння. З внутрішніх по-