191 програвши спір з більшістю парляменту, що стояв на сторожі духа консти- туції француської з 1875 року. Головою уряду став бурмістр Ліону Еріо. Одним з перших його кроків було зложення візити німецькому амбасадо- рові фон Гешові і негайне започаткування акції в напрямку згідливого по лагодження справи німецьких воєнних відшкодувань (репарацій). Було че тим лекше, що в Англії прийшов теж до влади лівий соціялістичний кабінет. Еконошчна кріза довела в Англії на початку 1924 року до робітничих ви- ступів, які завершилися проголошенням 20. січня залізничого страйку. Зараз слідуючого дня консервативний уряд Болдуіна подався до димісії, а місію творення нового кабінету дістав з рук короля лідер соц.-робітничої партії Рамзей Мекдональд. Що-правда, внутрішніх господарських труднощів цьому урядові не вдалося усунути, чого доказом був хочби великий страйк в англ. портах, який вибух 19. лютого. Зате велику активність новий уряд прояв- ляв у ділянці закордонної політики. Серед англ. робітничої партії, як неза- ангажованої зовсім у створенні версайського мира, було з того мира най- більше незадоволення, так, що інколи приходило навіть до отвертих ви- ступів з боку політиків із робітничої партії за ревізією версайського дого- вору (виступ мін. Гендерсона 25. лютого; цей виступ спричинив м. і. паніку в Польщі і.премєр Мекдональд мусів ослаблювати вражіння ,вияснюючи" справу перед польським послом Замойським). Очевидно, як довго у Франції панував реакційний уряд Пуанкаре, так довго й лівий англ. уряд мав спу- тані руки. Колиж і у Франції прийшов лівий кабінет Еріо, повстала відразу нагода рушити з місця нещасну флираву німецьких воєнних відшкодувань, яка довела в мин. році до оку пацп Поруря, наразила Францію на шалені кошти й довела Німеччину над беріг банкроцтва та не дала бажаних наслідків. І ось, зараз після 29. сесії Ради Ліги Націй (11-17 червня), в днях 21-22. червня стрінулися оба соціялістичні голови урядів Франції і Англії в м. Ше- кер, де рішили скликати велику конференцію у справі нім. відшкодувань до Пьондону З цією постановою погодилася теж Бельгія, куди спеціяльно з цією цілею поїхав Ерю просто від зустрічі з Мекдональдом (24 МІ. у Брюк- селі). Таким чином прийшло до найважнішої у тому 1924. році і взагалі одної з найважніших післявоєнних конференцій -- т. зв. льондонської конференції, яка відбувалася від 16б. липня до 30. серпня. У цій конференції брали участь представники кол. великої Антанти, Німеччина і вперше від світової війни Зєдинені Держави Півн. Америки, дарма, що лише в ролі обсерватора і дорадника. Після шоститижневих нарад, торгів і суперечок підписано 830. МШ. умову, регулюючу питання нім. воєнних відшкодувань згідно з пляном американського економіста Доза. З того моменту взаємини між західними державами, головно Францією, та Німеччиною увійшли на інший, щораз біль- ше мирний і згідливий шлях. Поруч з льондонською конференцією і прийняттям на ній пляну Доза, найважніші в 1924 році були ще такі міжнародні наради й порозуміння: Пе- редовсім заключення 9. серпня англійсько-радянської умови. Вона була безу- мовно деяким успіхом радянської дипльоматії, бо промощувала шлях до нор- мальних взаємин з Великою Британією, однак не дала Совітам найважнішої речі -- закордонної позички. Не регулювала теж остаточно справи передво- єнних довгів Росії. Довкола переговорів Англії з Рад. Союзом счинився в Ан- глії великий шум, бо серед англ. громадянства були дуже сильні протибіль- шовицькі настрої і порозуміння з "більшовиками було дуже непопулярне. Однак уряд Мекдональда мусів довести його до кінця -- ради збереження престіжу в соціялістичному світі. Ще на третьому полі Мекдональд проявив ініціятиву й активність: на терені Ліги Націй у справі забезпеки мира. На 5. сесії Ліги Націй, яка трівала у Женеві від 1. вересня до 2. жовтня прий- нято т. зв. ,женевський протокол", який торкався мирового полагоджування міжнародніх спорів. Однак швидкий упадок уряду Мекдональда став теж мо- гилою женевського протоколу, бо прихід в Англії до влади консерватистів, противників закорд. політики Мекдональда й Еріо, позбавив всякої прак- тичної вартости ,протоколу". А впав уряд Мекдональда в жовтні місяці 1924. 10. жовтня ліберали Льойда Лжорджа зголосили внесок недовіря урядові Мекдональда. Коли цей внесок найшов більшість, король розвязав -- на вне- сок премєра -- парлямент (10. Х.) і розписав нові вибори в Англії на 29. жовтня. Ці вибори дали побіду консерватистам і принесли програну одна- ково робітничій партії що й лібералам. М. ін. на програну робітничої партії с найнрюнь ня ен З ІР ЛЕЖ Сттт в хлк ИКн К Е ї ї