. ожиття та запевнено нею безоглядну перевагу й верховодництво Москві. Всі важніші справи застережено органам Союзу: отже справи закордонної по- літики, військові, комунікації, фінансів, ,системи внутрішньої торговлі", у- «стійнення пляну й підстав цілої господарки, земельну політику, ,устійнення підстав у ділянці народньої освіти й публичного здоровля" і т. д. Союзна влада окреслює теж суми, передавані до бюджетів поодиноких ,републик", і дозволяє стягати самостійні податки. Союзними властями є всесоюзний візд совітів (рад), куди делєгатів вибирають губерніяльні зізди рад. У часі поміж зіздами верховну владу в Союзі має Центральний Виконавчий Комі- тет, який складається з Союзної Ради і з Ради Національностей, На перший погляд здається, що й тут більшовицька конституція запевнила рівні права народам Союзу. Однак в обох цих Радах запевнено згори перевагу моска- лям. І так Союзну Раду вибірає зізд представників рад. ,республик" про- порціонально до числа населення кожної ,республики" -- таким робом най- більше осіб делєгує найбільше територією і населенням ,Російська Федера- тивна Соц. Республика". Зновуж до Ради Національностей вибірають на все- союзному зізді рад, а не безпосередньо населення, себто вибірають комуні- сти, яких партійна організація сцентралізована в Москві, а крім того -- крім чотирьох ,незалежних республик", також ,автономічні республики", які вхо-: дять до Рос. Федер. Республики, мають У т. зв. Раді. Нац. своїх заступників 1тому мусять майоризувати неросійські,,суверенні республики". На випадок не- порозуміння поміж обома Радами, рішає Зізд Рад, який має леревагу мо- сковських делєгатів. Врешті Рада Національностей самостійно нічого не мо- же рішати, а крім того центральні органи Союзу мають право касувати рі- шення органів ,суверенних республик". Словом, ,суверенні;" радянські ,,рес- публики", а між ними українська, мають на ділі обмежену провінціональну самоуправу й не мають навіть частини прав поодиноких союзних держав Німеччини (Прус, Саксонії, Баварії і т. д.). Про важне положення Німеччини в 1923 році згадували ми у звязку з обговоренням окупації Поруря. Ця окупація і звязаний з нею пасивний спротив німців спараліжували головний нерв німецького господарського життя - центр німецького важкого промислу. В наслідку прийшло катастро- фальне заломання німецької валюти. Очевидно, що марево повної господар- ської катастрофи, шалений зріст доріжні, безробіття, щораз зростаючий дер- жавний дефіцит, помітний перехід до комуністичних рядів пролєтарських лав, усе це викликало у Німеччині -- поруч з почуванням огірчення і нена- висти до француського населення -- також рефлексії на тему правильности і доцільности непримирної тактики кабінету Куна та звязаного з нею пасив- ного спротиву в Порурі. Ці опозиційні настрої зросли настільки, що 12. серп- ня правий кабінет Куна подався до димісії. Новим премєром став лідер на- родньої партії (,Фолькспартай") Штреземан, приклонник тактики компромі- сів, якими можна би поволі довести до злагіднення версайських умов та пе- редовсім злагіднення тягарів воєнного відшкодування. Отже Штреземан за- ініціював т. зв. ,політику виконання" (,ерфілюнгсполітік") (розуміється -- виконання версайських обовязків). Ця політика змагала до позискання до- віря у Франції й цілому світі, яке допомогло би економічно відбудувати Ні- меччину, а задовольняючі Фінансові вимоги Франції, як найбільшого німець- жого вірителя, запевнити собі на заході спокій, позбутися окупації Поруря ї Надренії і розвязати руки німецькій закордонній політиці й економіці на інших полях. Як відомо, ця політика згодом побідила і придбала Німеччині поважні успіхи, ввела німецьку державу знову в ряди перших великодержав світа та творця тієї політики Штреземана вивела поміж найчільніших дер- жавних мужів в історії Німеччини. Однак початки володіння Штреземана були надзвичайно важкі. На тлі загострення соціяльних умов почалися у Ні- меччині заворушення. 28. вересня був проголошений у Берліні виїмковий стан. На грунті розпорядків нового уряду прийшло до конфлікту поміж Ба- варією і центральним урядом. У Саксонії й Гамбургу вибухли отверті кому- ністичні повстання. Саксонські більшовики, маючи чудову конюнктуру у по- ганому закордонно-політичному й господарсько-економічному положенні Ні- меччини, захопили владу. Однак новий уряд рішив здусити комуністичний ї ТекАаДИКУМ, плесНате ее вми с ом ия с '