186

«Поруря, марево повного банкроцтва Німеччини й у наслідку втрати всякої
можливости добути решту відшкодування, з другого боку перехилення сим-
:зпатій у світовій опінії на сторону душеної Німеччини і небезпека моральної
ізоляції Франції, слідком за якою могла піти й політична ізоляція, усе це
-поволи кристаліз увало у Франції парляментарну опозицію проти кабінету
Пуанкнкаре. В 1923 році до цієї опозиції прилучилися також Француські соц.-
радикали з п. Еріо на чолі. Ця опозиція щораз більше утруднювала правлінця
«кабінетові Пуанкаре, однак не мала ще сили його повалити. Вправді 25.
травня МПуанкаре подався до димісії тому, що парлямент відкинув проєкт
оуряду на гострі репресії проти комуністів, однак ця димісія не була прий-
«нята. 15. червня Пуанкаре зажадав від парляменту заяви довіря і отримав
її 356 голосами проти 162. Він правив теж у Франції цілий 1923-ий рік.

Коли ми вже згадали про гостроту комуністичної пропаганди у Фран-
«ції та звязану з нею актуальність питання про відношення до радяпського
о уряду, слід зауважити, що 1923-ий рік був роком деяких успіхів, але й не-
вдач більшовиків, як на міжнародньому полі, так і в себе, на території б. Ро-
сії. Ї так у 1923 році радянський уряд увійшов у тісніші звязки з деякими ев-
гдропейськими державами. Коли щезли вигляди на швидку світову революцію,
«більшовики відступили від засади бойкоту ,буржуазних" міжнародніх уста-
-щнов і почали активно виступати на зах.-европейському дипльоматичному те-
рені. В конференціях у Генуї і Газі їм не повелося (коли не рахувати ра-
пальського договору, заключеного підчас генуенських нарад з німцями), бо
-.агітаційно-пропагандистичні промови більшовицьких дипльоматів нікого ані
-не переконали ані не перелякали. Після упадку Льойда Джорджа в Англії
та приходу до влади в Італії Муссолінія, світова конюнктура погіршилася
одля них. До Льозанни вони вислали непрошені свою делєгацію, яку просто
влегковажено. Та поважний конфлікт виник на тлі конфіскати через більшо-
виків англійських рибацьких човнів на Ледовому Океані. Сталося це підчас
-«перебування у Льондоні торговельної місії, яка навязала звязки і з англ.
торговельним світом і урядовими чинниками, та яка поруч з цими офіціяль-
-ними завданнями виконувала ще одно: енергійну потайну більшовицьку про-
-"паганду. На тлі згаданого конфлікту англійський уряд зажадав не лише зво-
зроту сконфіскованих човнів та відшкодування, але й відкликання нот, утри-
маних в провокаційному тоні, та зречення від усякої пропаганди, грозячи
-«зірванням усяких звязків (3. травня). Тут і показалася слабість більшовиків:
ввони злякалися торговельної бльокади і після першої відповіди, досить ще
бундючної в дні 14. травня, 9. червня вони вволили всім бажанням Англії,
запевняючи про занехання пропаганди і т. д. Одною з причин цього була
велика й надзвичайно гостра дебата в палаті льордів над відношенням Ан-
тлії до більшовиків і зміна англ. кабінету: премєром став енергійний прел-
«ставвик консервативної партії Стенлей Болдуін (22. травня). Велику при-
скрість мали теж більшовики на терені Швайцарії. А саме, 10. травня 1923
троку ,білі" російські заговірники застрілили в Льозанні дипльоматичного
- представника Совітів ВороБського. |е вбивство не викликало у швайцар-
«ській пресі жалю для жертви та гніву на вбивців, -- навпаки, у звязку з тою
подією швайцарська преса виступила з гострими атаками проти панчування
-більшовиків на Сході Европи і їхньої акції за кордоном. 19. червня Чічерін
вислав гостру ноту протесту до Союзної Ради Швайцарії і до льозанської
конференції, яка саме в тому часі радила нс:д справами Близького Сходу.
Однак більшовицькі погрози не добулд ціли, бо 6. листопада 1923 р. швай-
царський суд присяжних увільнив убивцю Воровського Від того часу Со-
віти не отримують зі Швайцарією жадних звязків.

Шодо внутр. справ Совдепії у 1923 р., то слід зазначити одну найваж-
нішу подію, асамерадянську конституцію. Нова конституція була проголошена
у Москві 7. МІЇ. 19293 р. На основі цієї конституції всі землі б. рос. імперії, які най-
шлися під більшовицькою владою, отримали спільну державну назву,,оюзу Со-
ціялістпчних Радянських Републик' і отримали поділ на ріжні ,союзні ре-
публики" (росшг ка федераційна соц. республика, українська республика, б
лоруська й закавказька федераційна республика), а в склад тих ,республик"
включено ріжні ,автономні" области -- гейби нижчого ступеня. Формально
нова конституція надавала державницьку рівноправність ріжним народам
(московському, українському, білоруському), однак фФактично новою консти-
"«туцією введено гостру централізацію усіх найважніших функцій державного