183 - Фрало 9. грудня 1922 року міністра Нарутовіча, приятеля Пілсудського, пер- шим президентом Польщі. Цей вибір викликав шалене невдоволення серед жольської ендеції. В день заприсяження нового президента вибухли у Вар- лаві кріваві вуличні заворушення, а юрба обкидала президента болотом. Настрої були до того степеня розпалені, що в 5 днів пізніше, підчас від- жриття малярської виставки, маляр Нєвядомскі застрілив през. Нарутовіча. В той самий день уряд Новака подався до димісії, до влади прийшов уряд ген. Сікорського, який ввів негайно виїмковий стан у Варшаві. 20. грудня вибрано нового президента -- також кандидата марш. Пілсудського -- Вой- пеєховського. Вбивника Нарутовіча присуджено на смерть і його повісили (1. лютого 1923). З замітніших подій у тому році в Польщі варта ще згадати, що 24. бе- резня сойм одноголосно постановив ,статут" для Виленщини, а 26. вересня прийняв так само постанову про воєвідську ,автономію" для Східної Гали- чини, - обі ці постанови так і залишилися на папері. Постанова про ,авто- номію" звалася ,законом про підстави загального воєвідського самовряду- вання і зокрема восвідств львівського, тернопільського і станиславівського". Закон той складався з трьох частин. У першій були загальні постанови про воєвідську самоуправу; у другій ,подрібні постанови для воєвідств львів- ського, тернопільського і станиславівського; у третій постанови про вико- нання закону. Для нас найважніша друга частина цього закону. В ній стаття 10. звучить: ,Воєвідське самоврядування львівського, тернопільського ї ста- ниславівського воєвідств обіймає: і. справи віроісповідань; 2. справи на- родньої освіти з виїмком університетів та шкіл, які їм рівні; 3. справи гро- мадської добродійности з виїмком санітарної поліції; 4. справи публичних восвідських, повітових і громадських грунтових шляхів, будівничі справи, а також справи місцевих залізничих шляхів; 5. аграрні справи з виключен- ням аграрної реформи та всі засоби, які служать підмогою рільництву; б. під- моги промислові і торговлі; 7. приноровлення державних законів, які торка- ються справ регуляції рік, меліорації і використання водної сили; 8. прино- ровлення державних законів про організацію і адміністрацію громад та по- вітів; 9. бюджет прибутків і втрат воєвідського самоврядування та обра- хунковий білянс; 10. також інші справи, які передасть йому ссйм Річипо- сполитої". Соймики у всіх тих воєвідствах мали складатися з двох палат кож- ний, а саме: з палати польської та української при рівній скількости послів в одній і другій. Обі палати мали вирішувати окремо справи своєї народ- ности, а в спільних справах треба було згоди обох. У 25. статті. цього за- кону читаємо: ,Сбойм Річипосполитої польської прийме постанову про засну- вання українського університету (в ориг. руского) та запевнить йому потрібні фінансові засоби з державної скарбниці". У статті 27. стоїть: ,Самовряду- вання названих воєвідств буде переведене в життя найдальше до 2 років після оголошення цього закону. У томуж часі уряд приступить до засну- вання українського (в ориг. руского) університету". -- 14. червня Синод пра- вославних епископів оголосив автокефалію (незалежність) православної цер- кви в Польщі: таким робом виділено землі з українським і білоруським пра- вославним населенням, що дісталися до Польщі, зпід впливу московського патріярхату. Великим успіхом Польщі в тому році на закордонно-політич- ному полі було недопущення до розгляду справи Східної Галичини на ге- нуенській конференції, а саме погрозою зірвати конференцію через вихід з неї та потягненням за собою Франції і держав Малої Антанти. На цьому місці пригадати теж треба, що 23. вересня 1922 року були памятні бомбові вибухи в українських будинках у Львові, а 23. жовтня розпочався процес Степана Федака. З інших важливіших подій у 1922 році слід навести ось які: Від 4--7. червня відбувся у Празі конгрес прнятелів Ліги Напцій; цей конгрес був замітний тим, що коли прийнято резолюцію, що національці овинні мати право звертатися до Ради Ліги Націй безпосередньо, представники Польщі і держав Малої Антанти вийшли зі салі. 4. вересня від го в Женеві ІН. Загальні Збори Ліги Націй. 13. вересня делєгат Канади поставив внесок у справі швидкого опрацювання статуту для Східної Гали- чини, а 2І. вересня політична комісія Ліги Націй внесок цей прийняла. На цьому справа ,статуту" так і закінчилася! На конкливе у Римі 6. лютого був вибраний новий римський папа: став ним кардинал Ахиль Ратті, який