вдоволення прзт:ґх:уцаціоналістичних німецьких кол закордонною політикоки НБімеччини, дня 24. червкя 1922 міністр Ратенау згинув від куль кількох атен- татчиків. Сам кабіпет Вірта протримався ше до 14. листопада, коли у Берлінії вибухли голодові заворушення. Тоді до влади прийшов правий кзбінст д-ра: Куна. Таким робом відгуком правих урядів у фрапц'ї (Пуанкар і Англії (Бонар Лов) приишов до голосу й у Німеччині правий кабінет Кихи О]ґн к найбільші внутрішні потрясення і найрадикальніший зворот ,на право" доконалися в 1922 році в Ігалії. У цій державі кипіло в тому році наче на вулькані: уряд змінявся за урядом, а в краю ширилася щораз дужче гнархія. Причиною була з одного боку кебувала господарська й фінансова: кріза (упадок італ. валюти при залежності Італії від англійського вугілля та американської пшениці спричинив страшну дорожнечу) та моральна депре- сія, в яку попало ташись е громадянство, яке повірило скрайнім демагогам, що Італію обманули на мировій ьонферєхщ, і що вона задармо проливалї свою кров (фактично Італія здобула цілу Істрію з Трієстом і південний Ти- роль, а през. Вільсон і Льойд Джордж грот] ставилися лише апетитам, що- загрожували істнуванню Юргославії). З цих відносин і настроїв скористали: комуністи і розвелн в краю шалену агітацію. Борючись 3з ними за впливі: в масах, соціялісти почали з ними переліцитовуватися. Прийшла хвиля страй- ків з надзвичайно бурхливим характером, розпаношилися методи террору, як засобу громадської боротьби. 2. лютого 1922 року димісіонував кабінет: Бононія, якому король довірив у уге місію творення уряду. Але вже 17. лютого впаг цей другий кабінет Бононія і до влади прийшов Факта. 19. липня упав кабінет Факти, який склеїв новий уряд аж Зі. липня. Прот цього уряду соціялісти й комуністи зорганізували 1. серпня ґєнс*и“тш страйк. Тоді націоналістичьа організація фашистів (від слова,,Фасціо" -- лози, -- які в свою чергу цю назву взяли зі староримської ознаки -- занки прутів) поставили генеральному страйковому комітетові ульт і террором примусили відкликати генеральний страйк. 26. жовтня упав таки кабінет Факти. Король довірив місію старому пере двоєнному політикеві Са- ляндрі. Тоді фашисти під проводом Муссолінія зробили марш сотні тисяч »чорних сорочок“ (одяг фашистів) на Рим і захопили в руки владу, яку три- мають по нинішній день. Таким робом 1922-ий рік став роком народин фа- нзму, не як гурткової чи партійної організації, а як певної державницької системи, яка на рівні з більшовиками признає диктатуру ї террор за засіб влади. Очевилно, фашизм є явищем суто італійським, зродженим на тамош- ньому свосєрідному грунті, серед своєрідних італійських суспільних відносин і спроби наслідування Фашизму та пришеплювання його на інший грунт є трагічним непорозумінням і нісенітницею. У всякому разі в Італії по ниніш- ній дєнь панує Муссоліні, як премєр Мічістрів Неспокійні часи переживала в 1922 році і Польша. Тоді ще мала неза- твердмеш державні границі (к,хх,ша Галичина, Виленщина), коьфлі'ьт на тле цілої низки справ з Ланцігом, спір з Чехами (Явор іна), гострий спір з Ли- твою (Вп.тьпт, провізорія панувала ше на Познанщині, чимало клопотів ма- ла ще Польща з Горішнім Плеськом та потрясали Бею внутрішньо-політичні спори. Був це час, коли Пілсудський був начальником держави, коли його підтримували соціялісти (ПШІС), а правиця (сндеція) вела проти нього ша- лену кагінку. Гострий конфлікт вибух на грунті крізи уряду після димісії другого кабінету ПонікоБського (2. червня 1922). Кріза тягнулася тоді майже повних 2 місяці і грознла вибухом г,-о.,а,.ячслхш війни. Після кількох не- вдалих спроб 28. червия доручено місію творення нового уряду Слівінському, який 5. чєрвня склав уряд, але вже через день Оотримав від сойму заяву не- довіря. Більщшість ендеції і правих груп у соймі десигнувала на премєра Вой- тіха Іхорфантого- Пілсудський відмовився затвердити його кабінет (19.черв- ня). Тоді ендеція зголосила внесок недовіря начальникові держави Пілсуд- ському, але цей внесок упав 205 голосами проти 187. Аж 3І. липня склався Ууряд проф Новака. За цього уряду відбулися 5. листопада вибори до сойму, ям дали свгглу побіду бльокові національних меншин, який м. і. здобув на лині всі до одного 16 мандатів до сойму і всіх 5 до севнату. Галицькі укра- їнці, як відомо, у тих виборах не брали участи, стоючи на принципіяльному: становищі, що вибори у Східній Галичині були тоді нелєгалвні, тому, що під: оглядом правним не окреслено ще державної приналежности Східної Гали- чини. Перше Національне Зібрання Польщі (обєднаний сойм і сенат) ви- з и