пізнати тодішній стан в Англії а навіть у цілому світі. Ось що говорив цей:
великий державний діяч на зборах англійських лібералів у Льондоні в дні:
21. січня 1922 року:

ух«Чого потрібує ця країна (Велика Британія) і яке її положення? Яке"
положення світа? Ми перейшли крізь виснажуючу й руїнницьку війну, яка:
викликала ситуацію, до якої не можна майже жадної іншої прирівняти. Кажу
»майже", бо можна порівцяти її з тим, що було після наполєонських воєн,
коли треба було років на те, щоби повернути до нормального стану фінан-
сові й торговельні відносини в світі. А прецінь остання війна була безумовно-
більша, безумовно більше виснажуюча, дорожча і більше руїнницька. Відси.
виходить, що спричинені нею втрати є багато більші Ми підкопали торгов-
лю і збільшили тягарі.. Торговля є сьогодні в далеко гіршому положенні,.
ніж була колинебудь. У нашій країні (Англії) є два міліони безробітних. У Зє-
динених Державах Півн. Америки є їх багато більше. Чому маємо таку си--
туацію? Прецінь нині треба в світі багато більше, ніж колинебудь, наших:
продуктів, однак їх менше жадають. Не тому, що світ не може продукувати
стільки інших дібр, за які міг би спроваджувати наші продукти, маючи від-
повідний кредит. Але кредит є неможливий без довіря і стабілізованих від-
носин. Тому теж проблєма, перед якою стоїть Велика Британія і цілий світ,.
може бути висловлена одним реченням: привернення міжнароднього довіря..
Довіря назовні з боку Великої Британії, довіря в інших державах, але пе--
редовсім довіря взаємин між ріжними державами. Міжнароднє довіря є осно-:
вою міжнародньої торгівлі. Тимчасом наш край (Англія) залежить більше від.
інших, від стану міжнародньої торгівлі. Коли нема торгівлі, є у нас нужда,.
щоби усунути нужду, треба налагодити торгівлю... Щоби устійнити взаємне
довіря між народами й управильнити торговельні відносини, треба запев-
нити й закріпити безоглядний мир на світі. Цій цілі служила конференція
У Вашингтоні, до цієї ціли має нас зблизити конференція в Генуї... Конференція:
в Генуї-- казав Л. Джордж--,буде найбільшою міжнар. конференцією, яка ко-
линебудь була скликана. Всі держави Европи без жадного виїмку єнанеї скли--
кані. Длячого скликано всіх? Бо хочемо покласти разкрайвійнам і заповідям:
воєн, які є однаково шкідливі, що й самі війни. Одного дня розходиться по-
голоска, що зброїться Росія, щоби заатакувати Польщу і що Польща орга--
нізує повстання на Україні; на другий день маємо поголоску, що Росія заа-
такує Румунію; врешті, що Фінляндія має замір вдертися до Росії. То знову
чуємо, що одна з держав, яка повстала на руїнах давньої Австрії, загрожує
іншій державі того самого походження. Нема в усьому тому нічого певного.
Не можна провадити інтересів на терені, що підлягає постійним землетру-
сам, а таким тереном є терен східної і середущої Европи. Хочемо звести всі
цітнароди разом і спробувати, чи не вдасться довести між ними до якогось.
порозуміння.." З тих слів Льойда Джорджа виникало ясно, що завданням
генуенської конференції було довести передовсім до створення ,атмосфери:
довіря" поміж Францією і Німеччиною та поміж Европою і більшовицькою
Росією, зокрема -- відкрити европейський схід для міжнародньої торгівлі.
Очевидно, що конференція із такими величезними завданнями вимагала дов-
гої підготовки, яка теж тягнулася поверх три місяці. В міжчасі поважним
ударом для конференції була заява Зєдинених Держав Півн. Америки, що-
вони не візьмуть у конференції участи (9.лютого). 25. лютого Льойд Джордж.-
стрінувся знову з Пуанкаре (цим разом в Бульонь) у справі генуенської кон-
ференції. Від 6. до 14. березня у Білгороді радили держави Малої Антанти
(Чехословаччина, Югославія і Румунія) та Польща над спільним становищем:
у Генуї (конференція закінчилася порозумінням). 3. квітня Льойд Джордж.
виложив в англійській палаті громад програму генуенської конференції: по-
шанування договорів, незаторкування справи кордонів і воєнного відшкоду-:
вання та потреба управильнення міжнародньої торгівлі й російської про-
блєми. Палата громад висловила Льойдові Лжорджові довіря. В той самий
день довіря від свого парляменту (палати депутованих) отримав францусь-
кий премієр Пуанкаре, який говорив на ту саму тему, але з домішкою пе-
симізму. Врешті 10. квітня італійський премієт Факта, як господар краю, від-
крив перше засідання конференції представників 45-ти держав в Генуї. Це:
засідання виповнили промови Льойда Джорджа, більшовицького комісаря:
закорд. справ Чічеріна, француського міністра Барту й німецького премєра
Вірта. Трівала генуенська конференція до 19. травня, а підчас тих 5-ти тиж-

179