172

фону" залежить нині тільки від того, чи видержить він конкурен-
цію з тоновими фільмами, продукованими фотографічною мето-
тодою.

Новіший період, себто період, в якім приступлено до витво-
рювання тонів фотографічною методою, починається менше-
більше 1900-им роком. Саме тоді винайшов берлінський фізик
ЕрнстРуме р на підставі експериментів фізиків Дуддляі Г р а-
гама свій ,фотографон". У цьому апараті звукові хвилі стріча-
ють на своїй дорозі лукову лямпу. Її світло починає дрогати
в ритмі тих саме звукових хвиль. Тим самим ця лямпа може про-
водити звуки дальше. До звукової репродукції цих дрогань по-
трібно ще селєнових комірок. Далеко пізніше, бо в 1914--1916 рр.
сконструував мадярський інжинір Діоніз ф. Мігалі свій ,про-
єктофон". Дуже гарні результати осягнули три німці: Фогт,
Массоль і Енглль своєю методою ,тріергон", над якою пра-
цюють від 1918-го року.

Вслід за тими першими винаходами іде цілий ряд нових ви-
находів, що походять від слідуючих дослідників: данських інжи-
нірів Павльзена і Петерзена, англійця д-ра Лі де Ф о-
р е с та, шведського інжиніра Свена Берглю н.да, німців Гайн-
ріха І. Кіхенмайстера (фінансованого багатими голянд-
ськими фірмами), д-ра Кенеманна і д-раКаролю са. Всі ці
винаходи мають один спільний принціп, а саме: всі вони фото-
графують зміни, яких дізнає світло, що остає під впливом зву-
кових дрогань. Само ,фотографування" тонів може відбуватися
в двоякий спосіб: або джерело світла, уживане до знимок, змінює
свою ясність наслідком дрогань звукових хвиль і тоді тони вихо-
дять на фільмовій стяжці як поясочки ріжної ясности або звукові
дрогання спричинюють прямо рух світляних промінів. Першу ме-
тоду охрещено методою інтензивности, другу трансвер-
зальною (поперечною) методою.

Тонова фільма, одержана ф. Мігалім, була це нормальна
фільмова стяжка, широка на 35 мм. Більшу частину цеї стяжки
займав фільмовий образець, а тільки незначну частину тоновий
поясочок. Досвід, призбираний цим незвичайно талановитим у-
горським інжиніром підчас експериментування телеєефонами (пе-
реміна звуків на електричну працю і на відворот!), мікрофонами,
говорячою і співаючою луковою лямпою, як також голосниками,
уживаними в радіотелєфонії, був йому дуже помічний у праці над
винаходами. Дуже важною частиною цілої апаратури, потрібної
при репродукції тонових фільм, є скріплювачі (механічні і лямп-
кові), як також незвичайно вразливі на світло селєнові комірки.

Сама знимка тонової фільми відбувається у спеціяльних за-
веденнях, стіни яких не пропускають жадних звуків. Стяжка, на
якій здіймається звичайні образки, пересувається у звичайнім
фільмовім апараті до знимок, зате ,тонова стяжка" пересувається
в своїм спеціяльнім апараті. Оба негативи т. зн. стяжку з образ-
ками і стяжку з тонами викликуємо незалежно один від другого
і копіюємо один на другім. Так зняту фільму репродукуємо в цей
спосіб, що цілій стяжці кажемо пересуватися між джерелами сві-