ц5а -дебати на українські теми. В цьому інституті викладається по ро- «ійськи як окрема дисципліна ,сторія України". Сама ,Просвіта" уладила в 1929 р. 17 рефератів (читало 5 осіб), між ними ювилеину брошуру В. Мудрого ,Роля Просвіти в українському житті", уладжено 4 нац. свята, З театр. вистави, пломіщено поверх 1000 статей та заміток про Україну в чужій яаресі і т. д. Ї ведуть цю працю не люди, які не мають з часом що зро- бити, але ті, що тяжкою роботою мусять заробити на щоденний жпрожиток, працює організація мала числом, матеріяльно бідна, заале виконала багато, навіть дуже багато. Може неодному з них жхотілосяб бачити з цеї праці великі матеріяльні висліди, щось, щщо руками можна вхопити, але усі вони добре розуміють, що -Ккультурної праці аршином мірити не можна". ЯТ КТ УПКУТКВТКУ /;Ьхж-/дххж ТУТ СЯХ УТОУ УТ ИИХ ПАХАИ КЖЕАХ ИК ККХ КК ИАКА И МУД ИАКЕИККа ЖИАХ КЖ ИМУДИМКЕ КК АКЕ ИК ЇМКЕИХ Ха И АЖХя ОООЮ 22200090025020222050522222222222о МЕХ е К К кя у о е И еЕ ИИя КИ Кис е еИ К .хч» и /“Х”Їх'»“//хЇЇ”Ї ОКОК І;/Ї!,ххдїх ж,ххн/Х хххи) хх' -д КИ Мдїхьххм//х *Х*д?*Х*'.!/х“'/їх'»“/х“!ж“*”/х Кя -Г,Х*М/ЬХ ц/ КИ х щ///»шм' КИ АИМАИАНАИ А АИК КИ АИ НЧ АИП АИАЧАРАНА ЧА КІ //,/п///,/ш// пн///,ГІ/// Ам ИМ, п пм с с ет пм д М Сп пм том Сп п п от МИМм пм ум им Истмх ,%Ьщ Мх%д(хх; х“/ %х/ м/ґхх/чх;,щ“х СМ Х САЛХ у Ся ГОДИННИК. Я люблю звертати увагу на дрібниці. Між іншим ударяє «мене схожість годинника з чоловіком. Кажуть, що який пан, та- жий крам. Та щодо годинника і чоловіка, то це таки правда. Ні- коли я не бачив точного годинника у недбалюха, -- і навпаки акуратний чоловік має все точний годинник. Швайцарія -- кра- лна, де три відломи великих націй жиють зі собою мирно та в згоді, -- має найкращі фабрики годинників. Може це і ви- жпадок, але що стрімкі готицькі вежі з годинниками плекали у гер- манців усіх пород ідею часу, то це таки не казка. У них дійсно: «»Цайт іст Гольд", (час то гроші) стало змістом їхнього життя. У нас це пуста фраза і мусить такою бути, -- коли кажемо: ,ро- «бота не заяць". Ми діти чайки... а наш шлях йшов і йде крізь казковий «жрай... Вікова неволя виплекала в нас байдужність, сліпий фата- -лізм і сонливу безжурність, закляту у словах нашого гірняка: (( иба! ба!« Коли приходиться нам поставити точку над ,і", тоді ка- жемо ба!, гай! гай! -- і немає кінця нашим думкам, все любимо недоспівану пісню. Найлюбіше нам, коли життя пливе тихою річ- кою, - розливається широким плесом... ,Нездобута наша твер- диня-піч", та ще й до того в ,хаті з краю"... Горе бунтівникови, тяякий хоче нашу дрімоту вигнати на вітер. Ми любимо і казки