Обрано Раду в складі: голова -- журн. Іван Паславський,
«секретар журн. Іван Світ, скарбник Павло Яхно.

Основою ,,Просвіти" стали січовики. Працю цього Т-ва по-
ділено на З відділи: організаційний, культ.-освітній та господар-
ськКий.

Рада взялася енергійно до роботи. Пороблено заходи для
святкування незалежности й соборности України, а далі підго-
товку до Шевченківського вечора.

Тому, що не було можна отримати дозволу на легальне ви-
давання українського часопису, постаралися просвітяни, що від
«січня 1929 р. місцева газета ,Гун-Бао" (видавана на російській та
житайській мовах) відступила на своїх шпальтах т. зв. ,Україн-
ську Сторінку". Хоч писана в рос. мові зробила ,Сторінка" своє
-діло, інформуючи чужинців та зросійщених земляків. До кінця
1929 р. вийшли 42 сторінки, в яких 400.000 прим. Статті поміщу-
вані на цій ,Сторінці" користуються успіхом серед своїх та сим-
патіями грузинів і сибіряків, а навіть найшли відгомін в англій-
ських, російських і в деяких урядових японських колах.

З початком березня 1929 р. йшла там фільма , Гарас Шев-
ченко" відразу в 6 кінотеатрах.

10. Ш. відсвятковано память Т. Шевченка молебном і пана-
хидою. Вечором відбулося в салі УМСА властиве свято з відпо-
відною програмою та пєсою ,Назар Стодоля". Продавано укра-
їнські книжки, брошури і т. д. День перед святом місцева радіо-
«стація сповістила на російській, китайській та англійській мовах
дещо про Т. Шевченка та цей вечір. Харбінські часописи ,,Заря",
»Гун-Бао" ,Рупор" помістили статті та замітки про Шевченка.
Уаевченківські свята відбулися ще в Яомині, на ст. Аньда, Погра-
ничній, в Тіянсіні, Шанхаю та в Харбінському Механічному Зі-
бранню для робітників у ,Депо", в ,,Московських Казармах"
і в ,Старому Харбіні". Цікаве те, що ,червоні" службовці й ро-
бітники співали гимн ,Ще не вмерла Україна".

Була думка зорганізувати , Прес-Бюро", якого метою мало
бути давати інформації про українське питання в англійській, ки-
тайській, російській та японській пресі, а визначні події в укр.
житті передавати раз в тиждень через радіо в англійській, росій-
ській та китайській мовах. На жаль, досі не вдалося цього бюра
урухомити через брак потрібних людей. Не вдалося зорганізувати
»Архівної Комісії", якої надбання та матеріяли мали бути осно-
вою для ,І уртка вивчення Д. Сходу".

У липні навязано зносини з грузинами при нагоді свята не-
залежности Грузії. У тому часі мали місце два випадки, які до
певної міри припинили працю , Просвіти", а саме: конфлікт між
Китаєм і СРСР та виселення китайською владою Св. Покровської
церкви з її власного мешкання.

У звязку з воєнним конфліктом та виринувшими політич-
ними комбінаціями, роблено заходи в справі організації ,Укр.
Нац. К-тету на Д. Сході".

Дня 22. ІХ. 1929 святковано відкриття Освітнього Конгресу
у Львові молебном та врочистим зібранням. Свято привитав пред-
«тавник грузин, закінчивши побажанням, щоби ,слідуючий кон-