157

яка сама находиться у невідрадних обставинах. Аби ці свої зав-
дання сповнити, аби не тільки вислухати розпучливого нераз
крику української душі, але також простягнути помічну братню
руку - кличе ,Просвіта" постійно за допомогою.

Не для себе, бо її цього не треба, а для тих, що на еміграції
і в краю ведуть важку і відповідальну освітню роботу, зверта-
ються, бо й повинні так робити, до ,,Просвіти ",

Найти вихід з цього незавидного положення доволі важко.
»Просвіта" пробувала й пробує усіх можливих посередніх спо-
«обів. Може не від річи булоб заложити сталі експозитури-філії
на Канаду, Спол. Держави Півн. Америки і півд. Америку, як це
був плян ще в 1925 р. і як це зрештою пропонували деякі визначні
тамошні діячі. Сама одноразова поїздка на 1-2 роки, може дати

 

 

Свято Просвіти в Шалєт-Франція.

»Просвіті" хвилевий матеріяльний успіх, але тому, що завдання
»Просвіти", ведення культурно-освітньої праці, не є обмежене
тільки до якогось часу, противно, ця праця мусить бути постійна,
тому, повторюємо, грошева підтримка цеї праці зі сторони зао-
кеанського громадянства мусить бути відповідна і по-
стійна.

Вправді на терені обох Америк, а головно Канади є багато
читалень , Просвіти", званих також Народніми Домами, а також
більшовицькі ТУРФДоми, всюди є товариства, установи і клюби,
що до певної міри ведуть культурно-освітню роботу. Інститут
»Просвіти" у Вінніпегу (Канада) рішив на загальному зборі стати
централею для канадійських читалень (оскільки це рішення реалі-
зується -- нам не відомо). Але все те є відірване, нічим не звя-
зане, без централі, яка все те вбрала би в одну організаційну