156-

одиниць, яких сили й час забирає важка фабрична робота, яких
грошеві засоби не дають змоги поширити праці, а перешкод на
кожному кроці повно. Всеж таки вплив цих зусиль видатний,
треба тільки помочі краєвого громадянства, по можности через
краєві центральні товариства.

Міста Харбін і Шанхай у Китаю мають чи не найбільше на-
шої еміграції. І там є Т-во ,Просвіта" (попри інші) і там йде
жива культурно-освітня праця. Пороблено старання щодо засну-
вання відділів харбінської ,Просвіти" в містах Шанхаю, Тіянсіні
та Ханькоу.

І коли у вересні 1929 р. влаштувала ,Просвіта" освітній кон-
грес, то серед цеї маси привітних письм, можна було побачити
і письма від цілої европейської еміграції, навіть від товариств,

 

 

Українські емігранти, шо приймали участь
в уладжуванні свята в честь Жанни Д'Арк.

про які ніхто ніколи в краю не чував, а багато з них мало назву,
або зміст праці краєвої ,Просвіти"; прийшли привіти з Азії (Хар-
бін, Шанхай, Ханькоу), навіть з Японії (Токіо) від Т-ва,,Шін-то-а",
від організації українців-сибіряків і т. д. Відізвалися товариства
в краях південної Америки і т. д. і т. д.

Все те доказує велику розпорошеність нашої еміграції, ба-
жання скупчуватися в організовані тіла, які, на жаль, у більшо-
сти живуть власним життям, без звязків з матірним пнем, а відзи-
ваються хіба з нагоди надзвичайних моментів, яким нпр. був не-
давний освітній конгрес. У звітах та інформаціях від цих това-
риств провідною ноткою звучить, а то й кличе, домагання
задопомогу.

Скермовується ці домагання на адресу галицької ,,Просвіти",