А , Просвіта" надіялася і ще сьогодні сподіється, що якраз
могтиме рахувати і будувати на заокеанській матеріяльній допо-
мозі у формі членства і дару.

Рік 1929 дав 578 членів. Якщо возьмемо під увагу кількість
літ членства (зправила безпереривного), то дістанемо таку кар-
тину:

ве вО Ооуло членів від о в н и 70
оеш ен еОВ
У и В
а о и ОВ
об: н З В
и и а
ІЗ Л е ен
решта -- це нові члени. Ці два найстарші члени, це: Читальня

»Просвіти" і п. Т. Каськів, оба з Нюарку, Н. Дж.

Територіяльно діляться ці члени так: із Спол. Держав --
345, з Канади -- 192, з середньої й південної Америки -- 40, з Ав-
стралії -- 1. Правних осіб, як членів, було: із Спол. Держ. -- 27,
з Канади -- 14, з півд. Америки -- 6.

Членів-добродіїв у тому році було 8, спомагаючих 10 (член-
добродій платить 25 дол. річної вкладки, спомагаючий 10--15 дол.).

У цій загально невідрадній картині трапляються часом дуже
гарні моменти, коли один член потрафить в одному році зложити
20 долярів вкладки (п. Мих. Солтис з Шікаго, Іл.), коли член
з останнього стягається, аби тільки вкладку відновити і членства
не втратити, хоч і.там цього року є безробіття і то велике, коли
член, що ще зперед війни лежить у шпиталі безвихідно нелужий
і нічогісінького не заробляє, присилає щороку свою вкладку (п.
Мих. Яросевич з Ню Йорку, Н. Й.), коли один чоловік може
в році приєднати сороккілька членів п. Мих. Чемний з Дітройт,
Міш.), коли член з далекого Парагваю в півд. Америці приво-
зить , Іросвіті" в дарі шкіру з великанського ягуара, хоч транс-
порт, мита і т. д. коштували його більше, ніж ціла шкіра варта
(п. Ілля Падучак з Фуерте Олімпо), коли член при смерти не за-
буває за , Просвіту" та записує їй 100 дол. (бл. п. Гр. Кощіль.
з Нефс, Огайо) і т. д.

Є нераз зворушливі докази розуміння праці й завдань ,,Про-
світи", вияви великої симпатії до цього Товариства. Але це, на
жаль, виїмки.

Кращає до певної міри справа членства з півд. Америки. На-
ша передвоєнна еміграція (головно в Аргентині і Бразилії) дістає
в останніх роках дещо свіжого елєменту, який, подібно як в Ка-
наді та півн. Америці, провадить освідомлюючу роботу. Не все
стоїть ця робота на національному грунті, але вже сама поява
та слова тих, що в найгірших роках були в старому краю, роб-
лять своє, будять приспаного духа, відновлюють спогади про:
рідне село.

Вправді тамошні умовини заробітку і прожитку є куди гірші,
як в півн. Америці, то інтерес українців з країв півд. Америки до
»Просвіти" виявляється більше у формі закупна книжок, але все:

л таки слідний також зріст членства, а то й дару.