'//]“/]'/,ІХ[]'/,/Уу'///'Ї[,/,/[[/'/,]|х/'///|х['/,І[]/'///|Х/'/,]|[['/,/]Ї/'///|[/'///'[],//”[]'/,]“/,/,]“[,//[[

я н н М е хн Ен ии и х ин Емн ямн ,

/Лхх/жї///'хх'хї;дхх”х-/ахх”хїддыї/ахххї/Дхх'хх-//Дхх'жї;Дхх”жї;Дхх”чУЇ%*ЇД%УД%ЧД%УДЗЧМЙЗ
І

и ш - -
АУДИМКа ИУ ИАКа У АИУУИ АХ КИ АЖ ИМКЕИМУДИХУдИ МЕ ИАКЕ ИК

 

МИМ аИгпМИСТМИСТМИСТМО пм ир У им пм у У и им им Им испМИгпМИгпМ ИРм ИгпММиепМ пм а спМИигпМИст

рн у клм ии и И и о,
УТ ККТТКТ КТ ККТКПКТККИК ККЛ КТ КТКУ Т КУ ЛТК ТУТ УТ КЛТ УП УТ УТЙ:
а РИКИХ хК ха хКЕ ИМуа КА хкИК ха ха у АХ Ма хк ЇМЕ МКа И МкКаИМКа АИКм

СТ. СІРОПОЛКО.

ПРОСВІТА І ДЕМОКРАТІЯ.

Демократія, себ-то панування народу в його цілому, є основ-
на потреба сучасного життя.

Був час, коли історію творили поодинокі особи -- герої;
тепер історію творить нарід або окремі його стани.

Новітня доба визначується зростом країн, державний устрій
яких грунтується на демократичних засадах. Однак ще й досі
є країни, які поборюють ці засади. До таких країн належить, як
відомо, Союз Радянських Соціялістичних Республик, де влада
находиться в руках комуністичної партії. І ми бачимо на прикладі
цього Союзу, до чого доводить нарушення демократичних за-
сад, як поневіряються -- матеріяльно й духово -- всі ті, що не
належать до пануючої партії.

Однак треба пам'ятати, що демократії можуть бути ріжні:
демократія може бути правдивою і може бути ,паперовою", себто
пустим згуком. Тільки тоді демократія стає правдивою, коли вона
сполучується з духовою культурою, -- з просвітою усього народу.

Що ідея демократії містить у собі низку культурних вимог,
це вже добре відчували перші представники сучасного демокра-
тичного ідеалу. Ось що писав француз Кондорсе за часів рево-
люції 1789--1793 рр. в записці, яку подав він законодавчим збо-
рам 1792-го р.: ,Дати усім людям засоби для того, щоби вони
могли задовольняти свої потреби, забезпечити свій добробуг,
знати й здійснювати свої права, розуміти й виконувати свої обо-
вязки, забезпечити кожному можливість удосконалити свою
працю і здібність виконувати громадські обов'язки, до яких
правно усіх покликано, розвинути в повному обсягу здібности,
якими природа обдарувала кожного, -- така є перша мета націо-
нальної освіти",

Ї дійсно, лише народня просвіта може перетворити просто-
люддя у нарід, дати йому потрібні засоби для боротьби за існу-
вання, визначити належне йому місце серед культурних народів
світу. :

Тому-то кожна демократична держава є зацікавлена в тому,
щоби не було у неї анальфабетів і неінтелігентного громадянства.

Не менщше зацікавлений у просвіті є й кожний громадянин

    
         
      
  
 
 
 
 
 
  
   
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
 
 
 
  
  
 
 
 

т

УТ,

ков ан р ся ссн

вок нн
с янї

чев