все з тим внутрішнім тремтінням -- коли хочете: набожним --
яке відчуваємо в місцях, з яких випромінювало на світ велике
людське напруження, будь воно політичне, військове чи релігійне,
де взяв початок великий подвиг.

Казав хтось - - і вповні справедливо -- що на Ля-Манші ще
кожний може відчути на собі далеке відбиття ударів Цезарових
трірем, що вперше перевозили римських вояків у Британію. Це
правдиве, і льогічно, і фізично (бо ніякий рух не гине), а пере-
довсім морально. Та так само правдиво в тому кутику Женеви

 

Женева: Старий Собор, у якому проповідував Кальвін.

відчуваєте тремтіння етеру від тої події зперед Христа, від якої
-.розпочався похід тої латинської цивілізації на европейський, по-
заіталійський світ, якої окрушинами ми ще досі годуємося.

Та підете відти кількадесять метрів дальше поберіжжям, то
знов почуєте духове тремтіння, правда, інакшого роду ніж перед
хвилиною. Виринає перед вами острівець і памятник Жана-Жака
Руссої) -- відновителя (чи, як інші кажуть, псувателя) західно-
европейської, а далі й загально-европейської, значить, і нашої,
чутливости -- артистичної, психольогічної, соціяльної, педагогіч-
ної, всякої іншої. Сконцентрована-ж у душі цієї хворої людини
і ідея великої революції і новітнє почування краси й солодощів
природи, і інтроспекція модерного роману -- одним словом,
трохи не все, що характеризує модерну душу, з усім тим, що
в ній повне та кріпке, тай нездорове і кволе.

Так давня, клясична старовина в тому дивному городі про-
сто подає руку новітньому вікови, тобто останнім двом ,,модер-

1

ж) Француський фільософ.