у ;/[/пґ/,лу//лх;//л УИим еИ М ИУ ПУИ МИМ МИМ ИуТ МИМ Т ИД им гм СТУ РМРм утМе
і ввя с х ТеА я 4 ! ] х
ХХ УП ТУ К УП У ЛКУЙ. ххк-/Гх/х“;/'хх'М/ых”п%Іх(г[/ґм Ііхх”цї;/'хх'х”//нхх -//дххчї[“хххх;пхх'ж%кхх-/лыї,лы

КЯИ:
Й хэы'хХ:/'хХ*/,хХ*/').Х йхл/ХХ-І'ХХ“І'ХХ'Л'ХХЇІ'ХХ';І'ХХЗІ'ХХ“І'ХХ“І ІхУдИАКДИАУДИХКДИХУДИМУДИМУДИХКдИ ххИ хУИм
9щ9о9о9о09909090990009000000292902902000020202029290290900202290929290929092990

 

МИМХ ИХ Е Х ИИ ИИ ИИХ ссХ :хх*ґхїкхх1у..сх.і:хт:хх.:.хх./-х/и.*«:.ьх ґ.(

Ь-ї/'х*”/'*“'%хї”,/т?ї/ чххи/ ООО деК и ТХ*Ж-К*: д ИдОКИ О, АОКЕ

ии еАИ АИК И АА АИК АИТАПАРАЙЛАНРК ия пи//ХГ МИМ /Їи л /ЇЇ'І///Їи ХЯи ?.'Е/Ї /ш,/ЇЇ'и,Ь

АА дАдАдаА

В. ПАНЕЙКО.

ТРИ СТОЛИЦІ.

лЛлЬьОопПдДОН. - ПАРИЖ. -- ЖЕНЕВА.

Льондон -- столиця найбільшої і найбагатшої, яку знає
людська історія, всесвітньої імперії.

Париж -- осередок найтоншої культури артистичної тай вза-
галі духової, на яку за останні три століття спромоглося біле люд-
ство, осередок француської нації.

Женева -- осідок Союзу Народів, імовірна столиця майбут-
ніх Зєдинених Держав Европи тай Рим протестантський...

Що є в західній Европі, а в Европі цілій, тобто також осе-
редній і східній, - тай ще мало цього: що є в цілому білому люд-
стві організацією найдоскональше, мистецькою культурою най-
тонше, моральною культурою найглибше, -- все те цим або ін-
шим боком звязане з одним із цих старинних, ще римських і пе-
редримських, городів. З городів цих органічно вицвітає і всій
решті Европи за останніх кілька століть служить прикладом
і зразком -- тільки приблизно сям і там осягненим та ніде справді
не дорівняним, а тим менше й не перевищеним.

Як писати про ці городи, про ці три столиці білої раси?

Присвячені-ж їм тисячі томів книжок у всіх мовах, тисячі
інших, мистецьких альбомів, міліони видових листків. Немає ма-
буть ні одного більше-менше грамотного европейця, що не мав би
в уяві якогось готового образу цих міст і в голові якоїсь готової
характеристики їх морального обличчя. Ці образи, правда, і ці
характеристики далеко не завжди вірні, часто вони тільки кон-
венціональні кліші, та вже ніколи вони не в силі обняти цілість
даного явища, даного городу. Бо кожний з цих городів -- свій
світ, своя вселенна фізична й духова, а вселенної в цілій її ріжно-
манітности ніякий людський ум, будь він і найбільший геній, об-
хопити не спроможен.

Отже -- як про них писати? Що саме з безлічи їх подро-
биць вибрати? Якою мірою розважити, що з їх духової потуги
силкуватися словами сформулувати, на що тільки натякнути, а що
просто промовчати? Тай як уладитися, щоби не повторювати за-
гально відомих кліш, ще раз відбивати витерп картинки, пере-
мелювати зужити осуди?

тжн

     

      
  
   
   
   
 
 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
 
    

м

фв

   

кін в в, 'ґ»'.ґг.;ї,д; зі ;.:1