гуславського -- всі вони багато причинились для розвитку укра-
їнського національного руху в Катеринославі і на Катеринослав-
щині. Це вони пробудили національну стихію в цьому краю, ту
стихію, що з такою елєментарною силою вибухла в 1917 році.
Пережив Катеринослав роки відродження української дер-
жавности, пережив сумні роки громадянської війни, голоду і вся-
ких страхіть. Зазнав він жахливих часів. Кілька разів переходив:
він з боєм з рук до рук. Крівавою різаниною і погромом міста
позначили свою коротку перемогу банди розбійника Махна, що
захопили були місто. Зазнав Катеринослав великої руїни. Один
час були знищені в ньому всі паркани між будинками, так що
через усе місто можна було перейти наскрізь в якім хочете на-
прямку. Український культурний елємент частиною вигинув, час-
тиною розбігся на всі сторони. Коли у 1922 році потрохи життя
затихло, коли Катеринослав став уже не Катеринославом, а Дні-
пропетровськом, коли зачалася так звана ,українізація", то пі-
шла вона дуже пиняво, бо не було кому братися до роботи, та
й сам український елємент був найбільше в місті винищений (на-
селення в Катеринославі впало в 1923 році до 126 тисячів супроти
216 тисячів у 1917 році; в 1926 р. воно виросло до 187 тисячів).
Мало тепер чути про якісь українські видання в Дніпропетров-
ську, дарма, що там істнує МНО", мало чути й про українські
школи. Скільки можна збагнути з вісток, які надходять звідти,
життя міста далеко ще не загоїло своїх ран і далеко йому ще:
до того розмаху, яке воно мало на передодні світової війни і ре-
волюції.
УУЧ и

 

Хор Читальні , Просвіти" в Миколаїві н/Дн. у 1929 році.