професора Д. Яворницького, і так повстав ,Краєвий Музей імени
А. Поля". Під проводом Яворницького він виріс і розвинувся. Він
має три головних відділи: 1. археольогічний, який наочно пока-
вує нам історію людської культури краю, починаючи від ново-
камяної (неолітичної) доби; 2. Запоріжський -- найбільший і най-
цінніший і 3. природничий, який дає образ місцевої фльори і фав-
ни. При вході до Музею, немов вартові на сторожі, стоять ка-
мяні фігури, так звані ,баби", що їх ставили колись в степу на
могилах ріжні кочовники, головно половці. Музей цілком зберіг-
ся й досі. Він тільки переповнений по самі береги, і збірки дуже
терплять від тісноти.

Що дав Катеринослав для українського руху? З чим. звя»
зане його імя в уяві свідомого українця? Довгий час -- з нічим.
У надзвичайно сонному й убогому культурному житті колиш-
нього Катеринослава для української національної течії довго не
було місця. Перебували тут в 60-70-х роках спорадично Ол. Ко-
ниський, М. Комар, Гр. Залюбовський (етнограф), але це перебу-
вання позначилося хіба тим, що в етнографічних українських
Збірниках появились річи, записані десь в околиці Катериносла-
ва. Вперше появився тут гурток з виразним українським облич-
чам в половині 80-х років, коли тут виходив тижневик ,,Степь",
видаваний Єгоровим; біля нього обєднались місцеві українські
сили, на чолі їх -- талановитий поет і етнограф Іван Манжура.
В ,Степу" друкувалися українською мовою твори Куліша, Кро-
пивницького, Манжури, етнографічні Записи Я. Новицького. Але
»Степь" проістнувала недовго. Манжура вмер, і навіть могили
його на міськім кладовищі пізніше не могли знайти. Знову укра-
їнська течія в місцевім культурнім житті затихла.

Але настали нові часи. У звязку з перебуванням у Катерино-
славі управління Катеринославської залізниці сюди на службу зі-
бралось чимало інтелігентних українських сил. Знайшлися укра-
їнці й поміж учителями середніх шкіл. Почалося гуртування. Ко-
ли вибухла революція 1905 року, то виявилось, що українство має
багато суголосного елєменту не тільки серед службової інтелі-
генції, але й серед дрібної буржуазії, серед робітництва і навіть
серед селянства з околишніх сіл. Уже в кінці 1905 р. в Катерино-
славі почали відбуватись українські віча, заложено , Просвіту",
почато видавання тижневика ,Добра Порада". Українство від-
разу заняло певне місце в політичнім і культурнім житті Катери-
нослава. Рух почав швидко рости. Що в ньому при тодішніх об-
ставинах було найбільше маркантне, це просвітянський рух по
селах: не вважаючи на великі перешкоди з боку російської адмі-
ністрації, кругом Катеринослава повстав цілий ряд філій ,Про-
світи" по малих місточках і селах та провадив уже енергійну куль-
турно-національну пропаганду. Та й у самому місті український
елємент відогравав уже не-аби-яку ролю. Між іншим, тут протя-
гом 1909--1913 років виходив двохтижневик ,Дніпрові Хвилі".
Добрим словом повинен згадати кожен українець, який цінить
заслуги своїх діячів, директора комерційної школи А. Сіняв-
ського, проф. Д. Яворницького, проф. В. Біднова, відомого пи-
сьменника А. Кащенка, С. Липківського, Н. Дорошенкову, М. Бо-

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  
  

  

чв