106

За короткий час відновлення української державности Пол-
тава заснувала в себе приватний український університет (осінню
1918 р.), який почав дуже добре розвиватись. Та руїна української
державности зруйнувала й цей університет.

Полтава дуже мальовниче місто й носить суто-український;
характер. Широко й вигідно розкинулася вона на високорівні, яка
панує над долиною ІВорскли. Як і Чернігів, Полтава вся тоне в са-
дах, а вулиці її літом скидаються на алєї якогось парку. А перед-
містя Полтави зовсім нагадують село: білі хатки, сади, городи:
і левади. На одному з передмість --- на Павленках -- прожив біль-
шу частину свого життя й помер великий український письменник
Панас Мирний. '

Полтава лежить на перехресті двох залізниць: одна веде:
з Харкова через Кременчук до Миколаєва; друга -- з Київа до
Полтави і продовжується далі до Костянтинограду й Катерино-
слава. Але обидва двірці, харківський і київський лежать доволі
далеко від міста, немов задля того, щоби соїм шумом не порушу-
вати спокою тихої Полтави!

КАТЕРИНОСЛАВ.

(Дніпропетровськ).
Чи ви наближаєтесь до Катеринослава пароплавом з Кре-
менчука, чи залізницею від Олександрії, -- вже за десятки кільо-

метрів густі хмари диму на обрії сповіщають близькість великого
фабричного міста. Якщо ви пливете на пароплаві, то за 30 кільо-
метрів перед Катеринославом на правому березі Дніпра, мов пе-
редова фортеця, мов аванпост столиці українського промислу,
зустрічають вас десятки кольосальних димарів Запорожжа-Ка-
мянського; день і ніч вилітають з них то густі хмари чорного,
або сірчасто-рудого диму, абож вириваються червоні вогняні
язики; у ночі можна подумати, що то пожежа. А по залізниці на
порозі міста зустрічає вас кольосальний Брянський завод -- ціле
окреме місто, над яким так само здіймаються десятки чорних за-
курених димарів і чотирьохкутних коминів величезних доменних
печей (НосПоїеп). Але коли ви переступите цей поріг і з невели-
кого, доволі тісного двірця вступите до міста, то вас насамперед
вразить широчезна вулиця-проспект, така широка, що ви ніде
більше подібної на цілій Україні не побачите: посередині широ-
кий бульвар, обсаджений по обох боках у два ряди деревами;
з обох боків бульвару по широкій вулиці, і кожна має ще до
того широченний хідник. Рівною лінією далеко-далеко простяга-
ється проспект (він звався давніше Катеринським) і десь
при кінці помалу підіймається в гору. Всього довжини його по-
над чотири кільометри і кінчиться він, виходячи на величезну
площу, властиво на ціле поле, серед якого в однім кутку стоїть
сиротою невелика церква, в другім прегарна будова в античнім
стилі - то краєвий музей, а з правого боку один куток поля за-
няв цілий комплекс будов Гірничого Інституту.

Що за кольосальний розмір, що за широкі простори! Ціле