105

-ділений глибоким яром, на горі стоїть Хрестовоздвиженський мо-
настир, що його заложено в 1650 р. за допомогою полковника
ЯЖТушкаря. Теперішня головна церква в манастирі з високою дзві-
ницею з5удована в половині ХМН. в. полковником Василем
ЖКочубеєм.

На початку ХІХ. в. Полтава дуже оживилася, відколи з 1802
року вона стала головним містом ,малоросійського" генерал-гу-
бернаторства. Вона забудувалася. Повстав цілий ряд мурованих
жамяниць у характеристичному ,Олександрівському стилі" з фрон-
тонами, прикрашеними колюмнами. Місто розпляновано наново,
повстали публичні сади й бульвари. Засновано ряд середніх шкіл,
лікарні, шпиталі, театр. Особливо багато зробив для розвитку
міста генерал-губернатор князь Куракин, прославлений одою Ко-
тляревського. Розвинулося й духове життя, в осередку якого
стояв батько нової української літератури. В Полтаві -написав він
свою ,Енеїду", видану вперше полтавським паном Парпурою,
а вдруге -- Семеном Кочубеєм. На сцені полтавського театру
в 1819 році вперше виставлено безсмертну УНаталку-Полтавку".
В Полтаві-ж між 1817-21 роками написав Д. Бантиш-Каменський
першу наукову історію України, видану на кошт генерал-губер-
натора князя Репніна, Шевченкового приятеля.

Торговельне значіння Полтави піднеслося було знову, коли
в 1852 році до неї перенесено з Ромна знаменитий Іллинський
ярмарок. Але за яких чверть століття залізниці вбили значіння
ярмарків, і торговельний рух у Полтаві затих знову.

На початку 60-х років у Полтаві прокинувся доволі жвавий
національний український рух: полтавська громада заснувала не-
дільні українські школи, видавала підручники, ширила українські
«нижки в народі. В 1863 році вдарив мороз з півночи: кілька ви-
датніщих громадян заарештовано й вислано на північ, школи по-
закривано. Але життя в громаді не припинилось і саме з Полтави
вийшла в 1873 році ініціятива до засновання Товариства імени
Шевченка у Львові, а полтавська патріотка Єлисавета Милородо-
вичева дала кошти на закупно для Товариства власної друкарні.

У 1903 році Полтава святкувала відкриття монументу бать-
кові української літератури. Свято Котляреського зробилося пер-
шою великою маніфестацією українського руху під російським
пануванням. В цьому святі вперше взяли участь українські дедеє-
гати з Галичини й Буковини.

Окрім памятника Котляревському, невеликого, але дуже гар-
ного, зберігається ще й друга памятка -- будинок, де жив поет;
будинок, правда, трохи перероблений; його первісний вигляд
можна бачити на малюнку, зробленому Шевченком. На могилі
Котляревського, на міському клядовищі, поставлено також дуже
гарний надгробок з мармору, з українськими написами і погруд-
дям поета.

Особливий інтерес для кожного українця виявляє знаменитий
будинок Губерніяльного Земства -- в українськім стилі, чудово
розмальований в середині покійним художником сС. Васильків-
ським. Тепер цей будинок повернений у музей.