ПОЛТАВА.

Полтаву називають серцем України. Це треба розуміти так,,
що Полтава, географічно положена в центрі, коли не цілої етно-
графічної української території, то в усякім разі в центрі ліво--
бережної України, -- Полтава найбільше зберегла український ха-
рактер з усіх більших міст колишньої російської України. Тут дох
останніх часів (перед революцією) найбільше зберігся своєрідний

український уклад життя, збереглася й українська мова в устах.
міщанства, почасти купецтва і навіть інтелігенції.

 

Памятник І. Котляревського в Полтаві.

Полтава за князівських часів (тоді вона звалася Лтавою);
була останнім форпостом української кольонізації, найдалі вису-
нутим у глибину степів на південному сході. Але довго вдержа-
тись супроти натиску кочовників вона не могла, і вже в кінсі ХІЇ..
віку ціла теперішня середня Полтавщина була вже для нас стра-.
чена. Далі наступило татарське лихоліття. Спробував було литов-
ський князь Витовт спільними силами українців, литовців і біло--
русинів відкинути татар од границь нашого краю, але в 1399 році
над Ворсклою, десь недалеко Полтави татари страшно погромили
його військо, сам князь ледви утік з головою. Над берегами
Ворскли на півтора століття нависла історична тьма; вони зро--
бились ,диким полем", де відбувались козацько-татарські герці.

Аж ось знову виринуло людське житло на колишньому се-
лищі: в половині ХМІЇЇ. віку на місті літописної Лтави виникло ко-
зацьке місто Полтава, яке скоро зробилось полковим. Полтав-

ський полк був пограничний. Далі вже починались запорожські: