101:

- джені вежі. Реставрований пізніше, він зі своїми золотими: банями:
ще й тепер зберігає первісний вигляд, і з повагою хилиться голова
кожного відвідувача перед цією величавою памяткою старовини
Української Землі.

До часів перед-татарських належить і другий собор -- Бо-
рисо-Глібський, що стоїть на тій самій площі, що й Спасо-Пре-.
ображенський. Він був заложений в першій чверти ХШ. віку. Пе-
ремінений за польських часів у католицький костел при Доміні-
канськім кляшторі, він був повернутий знов у православний храм:
архіеєпископом Лазарем Барановичем.

Стоять обидва собори, мов старі сивоголові діди і дивляться:
на велику зелену площу, на осередок міста, де перед їх очима від-
бувалося стільки історичних подій! Зазнав старий Чернігів не мало;
руїн і великих перемін. У 1239 році зруйнували його татари. В ХІМ.
столітті він опинився під литовською владою. В 1499 році Чернігів:
здобуло московське військо і в місті засіли московські воєводи.
Сиділи довго, аж до 1611 року, коли його захопили поляки. Пов-
стання Богдана Хмельницького скасувало польську владу над;
містом, і Чернігів став полковим містом Козацької Української
Держави. Але московський воєвода засів у ньому поруч з козаць-
ким полковником. Друга половина ХМІЇ. віку була добою нового.»
розцвіту міста. Козацькі гетьмани і старшина щедрою рукою по-
новили старі святині міста і побудували цілий ряд нових церков.
Стару Іллинську церкву під горою над Деснянським лугом обно-
вив у 1649 році полковник Побадайло. МЙоаникій Галятовський,
знаменитий наш проповідник, обновив у 1674 році Успенську
церкву Єлецького монастиря, заложену ще в 1060 році в. кн. Свя-
тославом. Великий меценат український -- гетьман Мазепа до-
кінчив у 1695 році будову величавого храму в Окроїцькім мона-
стирі, до якого у ХМІЇ. в. прибудовано роскішну дзвіницю, чудо-
вий зразок стилю т. зв. українського барокко. В тім самім стилі,
крім двох старих соборів збудовано всі чернігівські церкви. Осо-
бливо гарний зразок цього стилю уявляє Катеринська церква, збу-
дована в 1715 році бунчуковим товаришем Семеном Лизогубом.
Чернігівські церкви -- невичерпане джерело студій над україн-
ським мистецтвом. На міськім валу, що зберігся від колишньої
" фортеці, стоїть старинна будівля з високим дахом, так'званий»
»Будинок Мазепи". Але найновіші досліди показують, що ся бу-
дівля має з Мазепою хіба стільки спільного, що повстала за Ма-
зепиних часів. У ній за останні часи містився архів, і тут"в 1860-х.
роках відомий дослідник лівобережної України Ол. Лазаревський,
відкрив останки українського державного архіву з часів Геть-
манщини.

Окрім українського барокко в стилі церков панує у Черні-
гові ще інший стиль, так званий ампір в його ,Олександровськім"
варіянті (себто з часів рос. цісаря Олександра І-го). В цім стилі:
збудовано камяниці гімназії, пансіону при ній, дворянського зі-
брання, губернського правління, губернської друкарні та ще кілька»
державних і приватних будинків. Клясичні карнизи, білі колюмни:
на фронтоні і строгі, пропорційні лінії цих будівель дуже гарно»

е СК то блтя: втб ин фЕн котн хот ннн
оаАЙ к Шен во бл
М дня ін ве Е ся тя

ї ке: