98

си, Катеринослава, поплили до його українські культурні сили,
поплили сотки й тисячі української молоді, і став Камянець при-
тягаючим культурним осередком також ї для сусідніх Галичини
й Буковини. Молодий університет мав у собі катедри польського
письменства й мови і жидівського, він мав служити культурному
розвиткові не тільки українського населення, але й місцевих по-
ляків та жидів: Українська Держава мала широкий розмах їі всім
своїм громадянам давала змогу вільно жити й розвиватись. Та

 

Камянець Подільський від полудневого сходу.

з упадком української державности упав і український університет
в Камянці: більшовицька влада перетворила його в ,Інститут На-
родньої Освіти", себ-то у спеціяльний заклад для підготовки учи-
телів середкіх шкіл. А університет мав уже чотири факультети:
теольогічний, фільософічний, юридичний ї природничо-матема-
тичний.

До найцікавіших памяток старовини у Камянці, окрім Ту-
рецької Фортеці й кількох старих брам у самім місті (Руська Бра-
ма, Баторієва, Яничарська, Польська та інші), належать його цер-
кви та костели, Біля римо-католицької катедри стоїть високий
стрункий мінарет: то -- памятка турецького панування. Друга
така памятка -- різаний з дерева в арабському стилі амвон при-
везений з Царгороду; він стоїть у Домініканському костелі. Ка-
мянець має гарний історично-археольогічний музей, організова-
ний місцевим дослідником Ю. Сіцинським.

Камянець має здалека дуже гарний і мальовничий вигляд,
особливо літом, коли його старі будівлі, вежі й мури виступають
на зеленому фоні дерев та кущів. Але в середині старого міста
доволі брудно й тісно. Будинки непоказні, старі, облуплені. Да-