9а

- ків мав ряд великих просвітних інституцій для народу, але всі вони:
-вели свою діяльність у російському дусі й причинилися зі свого
боку до русифікації міста. ї-

Та проте в Харкові не завмирала й українська національна.
течія, тільки, що її представники працювали здебільшого індиві-
дуально. А треба сказати, що Харків мав дуже поважні культурні
українські сили: доволі пригадати, що серед професорів харків-
ського університету були Ол. Потебня, М. Сумцов і Д. Багалій.
З Харковом звязаний початок діяльности Б. Ірінченка. Але та-
кого гуртування українських сил, як це було у Київі, у Харкові не
було. Вправді в 1900 саме у Харкові засновано Українську Рево-
люційну Партію, але її діяльність розвинулася поза Харковом..

 

Будинок української опери в Харкові.

Після революції 1905 р. в Харкові роблено спроби видавати
українські часописи, засновувати українські товариства й уста-
нови, але особливого розвитку ні та, ні друга справа не досягли.
Мабуть у значній мірі тому, що в Харкові за слабий був свідомий
український елємент, більшовики й перенесли столицю , самостій-
ної" Української Радянської Республіки з Київа до Харкова. Для
них тут грунт більше сприятливий.

Харків не може похвалитись особливо гарним положенням.
Головна його вада, що він немає доброї річки, бо ті дві, що течуть.
через саме місто - Лопань і Харків -- влітку майже висихають
і тільки затроюють повітря. Місто розкинене на кількох горбах
і долинах поміж ними. Забудоване воно не однаково: поруч ве-
личезних модерних будинків невеличкі деревляні хатки. В центрі
міста багато великих торговельних домів, готелів і реставрацій.
У місті ще перед війною проведено елєктричний трамвай. Харків
має кілька добрих театрів. У літньому постійно грала українська