93

відбивав у собі місцеве життя ,Украинскій ВбБстникь", повстав
театр, де ставилися й українські пєси, З Харковом тісно була звя-
зана діяльність відомого українського поета П. Гулака-Артемов-
ського, що був'ректором університету, й батька української по-
вісти Григорія Жвітки. Особливо розвинулось українське літера-
турне життя у Харкові з кінцем 30-х років, коли тут виступила ціла
плєяда молодихк сил, таких як Срезневський, Метлинський і цілий

ряд інших. На початку ХІХ. в. Харків цілком зберігав іще свій

-
Б
Ї

Загальний вид Харкова.

український характер. Це кидалось у вічі навіть чужинцям, таким,
як відомий німецький письменник Коль, що подорожував по Укра-
їні в 1838 році. Але згодом Харків почав тратити своє українське
обличча; до його все більше приїздило чужих людей, головно
москалів. Вони захопили в свої руки всю торговлю. З розвитком
промисловости в Донецькому басейні, Харків став осередком
для цілого промислового району і до нього наїхало багато чужо-
земців -- інжинірів, техніків, майстрів. При кінці ХІХ. в. Харків
виглядав зовсім як велике російське місто. Він дуже рано зробився
вузловим пунктом цілого ряду залізниць, які зпочатку будува-
лися так, щоби найперше звязати Харків з Москвою й Петербур-
гом. Побудовано коло нього й кілька великих заводів, головно
машиново-будівельних.

Окрім університету Харків дістав ще високу школу ветери-
нарії й технольогічний інститут. Але в усіх цих школах училася
більшість росіян, і багато вчилось у них молоді із Кавказу, 5о це
довгий час було найближче до Кавказу університетське місто. Хар-