91

вже понад два міліони томів і стоїть у ряді найбільших бюлютек
цілого світу.

Ще за російських часів Київ прикрасився рядом монументів:
найстарший з них -- памятник князя Володимира Великого, що
стоїть на дуже мальовничім горбі над Дніпром. Поставлені мону-
менти російським царям Миколі І. і Александру ЇЇ. знесла рука
революції, так само як і монумент душителю українського руху
міністру Столипіну. За те залишився прегарний памятник вели-
кому гетьману Богдану Хмельницькому: кінна фігура гетьмана.
Цей памятник відкрито в 1888 році. Не дочекався Київ памятника
Шевченкові, хоч уже зібрано було гроші й ухвалено кілька про-
єктів. Зпочатку війна і революція, а пізніше господарка більшо-
виків не дали здійснити ці проєкти.

Самозрозуміло, що Київ був осередком українського націо-
нального життя. Та не зразу в ХІХ. в. зробився він таким. Від-
криття університету в 1834 утворило було культурне середовище,
з якого зразу виросло українське Кирило-Методіївське Товари-
ство. Та в 1847 році Товариство було розгромлене російським
урядом, а його члени -- з безсмертною трійцею: Шевченко, Ку-
ліш, Костомаров на чолі понесли тяжку кару. Знову ожило укра-
їнське життя у Київі аж на початку 60-х років, коли тут за ініція-
тивою Антоновича заложено Українську Громаду. На 70-ті роки
припадає розцвіт українського культурно-національного життя:
наука, література, мистецтво, театр -- усе це розцвіло буйним
цвітом. На київському небозводі сіяли тоді зорі такої величини,
як Антонович, Драгоманов, Житецький, Чубинський, Михальчук,
Лисенко. Київ зробився тоді справжнім серцем українського
життя і прибирав уже під свій вплив також і Галичину з Буко-
виною. Царський указ 1876 року загальмував цей рух. Загальму-
вав, але не вбив. Він знову оживає в початку 80-х років; появля-
ються у великім числі нові українські видання, починає виходити
місячник ,Кіевская Старина", новим блиском засіяв український
театр. Нові репресії, нові удари, але вони лиш заганяють україн-
ське життя в тісні межі приватного життя, укриті від стороннього
ока. З кінцем століття український рух знову виявляє себе на
зверх і росте, росте безупину. 1905-й рік приносить волю україн-

ського слова, рік 1917-й -- відродження української державно-:

сти. І це останнє як найтісніше, просто нерозривно звязане з Киї-
вом. Тому то казати про історію Київа, значить -- оповідати
історію України.

ХАРКІВ.

Харків, головне місто Слобідської України, а тепер -- сто-
лиця Української Радянської Республіки, належить до молодших
українських міст. Засновано його десь 1654, або 1655 року, і засе-
лили його виходці з України Наддніпрянської; вони принесли! 3 со-
бою свій козацький устрій, свої цехи й братства, свої звичаї, свою
культуру. Москва визнала все це за ними, дала їм полкову само-
управу і довго не втручалася до їх внутрішнього життя. ІСлобід-

-е с сИя
те ун сн тю іт вж с вут о ин о

лсотенщ,

р

Ман

аг ує фю

  
 
  
 
 
 

  

-

ок

я : е :*-а. ---я ин :

інн щ х
ков аа мя

--

Т- д ии

в