90

лено спеціяльний плян поширення й забудови Київа. Міліон кар-
бованців відпущено тільки на самі підготовчі роботи. Мали пов-
стати великі гетьманські палати, будинок українського сойму,
державного сенату, міністерств, Національної галєрії образів,
музеї, архіви, бібліотеки... За кілька років Київ мав стати одним
з перших міст Европи. Але не здійснилися золоті сни. Українська
Держава впала. Почалися страшні роки громадянської війни, ін-
тервенцій, а коли нарешті запанували більшовики, то столицю
Української Радянської Республіки перенесено до Харкова. Київ
залишився звичайним провінціяльним містом. Скасовано обидва

 

Інститут Нароньої Освіти в Київі.

університети: св. Володимира і Державний Український, відкри-
тий за часів гетьмана Скоропадського. Перенесено до Харкова
всі центральні установи. Залишилася тільки Академія Наук, та й її
доля, як усім відомо, незавидна. Населення Київа в 1920 році
впало до 366 тисячів, і в 1926 році знову зросло до 493 тисячів,
себ-то трохи більше, як на початку відродження української дер-
жавности.

Окрім старих памяток, головно церков, Київ має ще кілька
дуже цікавих музеїв. На першім місці стоїть Історичний Музей
імени Т. Шевченка (бувший імператора Миколи ІЇ), з прекрасним
археольогічним, історичним та мистецьким відділами; бувший
церковно-археольогічний музей при колишній Академії; галєрія
образів (бувші колекції Ханенків і Терещенків); нарешті сама
Лавра тепер обернута в ,музейне місто". Цілих три державних
архіви переховують у собі дорогоцінні документи до історії
України. Всенародкя (раніше Національна) Бібліотека України має