88

З кінця ІХ. віку починається пишний розквіт Київа. Великі,
могучі й багаті київські князі дбали про збогачення й прикрашення
«своєї столиці. Вони будували пишні храми, ставили вивожені
зв грецьких міст монументи, будували величаві палати. Київ став
-другим по красі й багатству містом у цілій Европі після Царго-
роду. В ньому процвітало мистецтво, письменство, провадилася
юобширна світова торговля. Сюди зіздилися купці, ремісники, арти-
«сти, майстри -- всі вони знаходили собі обширне поле для своєї
-діяльности у багатій та веселій українській столиці. Тут розвива-
-«ося буйне політичне життя, тут час від часу вибухали революції
династичного характеру, бо сісти на золотім київськім столі було
мрією кожного енергійнішого й амбітного українського князя,
і кожен з них старався в такім випадку творити собі ,партію".
А в затишку київських монастирів писалися богословсько-фільо-
«офські трактати, глибокоумні поучення і блискучі історичні твори
- - наші славні літописи.

Та багатство й висока культура Київа служили принадою для
ворогів, що заздрісним оком поглядали на ті багатства. Не раз під-
ступали під самий Київ хижі печеніги й половці. Але їх кожного
разу відганяли. Та ось прийшов з півночи свій же таки князь Ан-
дрій Боголюбський, привів з собою суздальців (предків сьогодніш-
ніх великорусів), узяв Київ у бою і страшно його спустошив і по-
грабував. Сталося це в 1169 році. Вдруге зазнав такої руїни Київ
У 1202 році. Нарешті доконали його татари в 1240 році. Але много-
страдальне місто ожило під зверхньою владою литовсько-україн-
ських князів. Знов почав він залюднюватися й забудовуватися.
Ї знов завдали йому страшний удар татарські хижаки: в 1484 році
спалив і зруйнував Київ татарський хан Менглі-Гірай, московський
союзник. Пограбовані в святій Софії чаші і сосуди післав він у дарі
до московського князя Івана Ш.

Довго лежали після того київські святині в руїнах, аж поки їх
обновив великий митрополит Петро Могила. Ще раз зазнав старий
ЖКиїв руїни в 1651 році, коли його захопив був на якийсь час ли-
тевський гетьман Радивил. В 1658 році палили його околиці мо-
скалі, одбиваючи наступ Івана Виговського. В ХУШ. віці нищили
його пожари, особливо страшний пожар 1718 року, коли згоріла
бібліотека Могилянської Академії з її дорогоцінними скарбами.
Многострадальне місто! Але воно знову відроджується мов той
фенікс з попелу і знову ставало в усій своїй красі. ХУМП,, а особливо
ХУШ. століття полишили глибокий і прекрасний слід в архітектурі
міста, вони то дали стільки чудових зразків українського бароко,
що надає такий своєрідний характер київським цероквам. Тоді то
повстали цінні памятки, як реставрація до-татарських храмів:
святої Софії, Михайловського монастиря, Братської Церкви ва
Подолі, Видубецького монастиря, Печерського монастиря, Кири-
ловської церкви та інші, і такі нові як Никольський Мазепин собор,
Флоровський монастир, Андрієвська церква, дзвінниці Лаврська
і св. Софії, Академічний Будинок на Подолі, митрополичі палати
і багато інших. Все це повстало на кошти українських культурни-