В азійських радянських республиках було в 1926 р. около З міліони українців. Найгустіше заселені українцями є Зелений Клин, де їх живе 200 тисяч і південно-західна Сибір, де українці в деяких округах творять зглядну більшість населення. П. Українці під Польщею. Українці під Польщею замешкують етнографічну територію, яка виносить 137.135 км", а саме: Східну Галичину -- 55.300 км' і північно - західні українські землі -- 81.835 км", це є 36,97/в всього простору Польщі. щ На основі урядової статистики з 1921 р. було в Польщі 3,898.425 українців, тобто 15,2"/, населення Польщі (всього насе- лення в Польщі є 25,694.700, з того поляків 69,27/;). Ця статис- тика є невірна. Українське населення у Сх. Галичині здержалося в 1921 р. від перепису і тому він не обняв усіх українців. У чис- ленних випадках українців греко-католицького обряду подано в переписі за поляків. Порівнуючи дані цього перепису з шема- тизмами гр.-кат. епархій находимо у селах -- з населенням около 1.000 душ -- ріжниці на 300 душ у користь поляків. Неможливо хіба припустити, щоби греко-кат. парохи, що в таких малих се- лах знають звичайно населення особисто, вчисляли до своїх ви- казів цілі сотні не-греко-католиків. Так само за поляків подавано у переписі всіх римо-католиків, хоч значне їх число вважає себе по нинішний день українцями. Польська статистика подала, що в 1921 р. жило на території Галичини З міліони 023 тисячі гр.-католиків, з того лише 2 мі- ліони 680 тисяч українців. Австрійська статистика, яку також ,06- стригали" на некористь українців, подавала у переписі з 1910 р. число греко-католиків у Галичині на З міліони 378 тисяч, а укра- їнців на З міліони 207 тисяч. У 1914 р., перед самим вибухом світової війни, число греко- католиків у Галичині виносило около З міліони 550 тисяч (при- родний приріст за 3,5 року по 1,57/; річно), з чого, відкинувши на еміграцію 50 тисяч, одержимо округле число З міліони 500 тисяч греко-католиків на початку війни. У порівнанні з польською статистикою з 1921 р. греко-като- лики в Галичині стратили би через війну 477 тисяч і природний приріст за 7 літ. Такі великі воєнні страти є рішучо переборщені. Припустім, що половину населення з 1914 р. творили -му- щини (в дійсности було їх 49,4");); припустім, що половина з них була у війську, то страти 477 тисяч значили би, що більше ніж кожний другий український жовнір (56 на 100) погиб на війні. Після таких самих рахунків повинні напр. німці, що мали поверх 70 міліонів населення на початку війни, стратити замість 2 мілі- они около 9 міліонів. Також і порівнання таблиці віку жінок з мущинами у трьох східньо-галицьких воєвідствах виказують більше ріжниці (на 15 тисяч) лише у віку 30--39 літ; всеж таки ці й інші поменші ріж- ниці виносять напр. у львівськім воєвідстві не більше, як 23 ти- тче ЛИ т овін сс Е хин жн ття Щ: