й

страшний приклад не тільки політичного, але й духового поне-
волення України. Українське духовенство проклинало свого
гетьмана, який був борцем за ідею незалежности України. Про-
клинали гетьмана по тих церквах, з яких неодна була щедро 00-
дарована цим-же гетьманом. Ця подія дуже прикра, тим при-
кріша, ще українська суспільність слухала довгі часи цих про-
клонів без слова протесту.

Це була пімста Москви-за те, що Україна хотіла бути не-
залежною державою, що вона в 1709. році ще зовсім не мала
охсти йти під московське ярмо. Ця пімста є доказом, з якоїю
безоглядністю Москва змагала до осягнення своїх цілей. Очеви-
дячки по своїй побіді над Україною під Полтавою в 1709. році
вона ще не скасувала зараз гетьманства і залишила Україні деяку
самоуправу, але зробила те тільки з осторожности, а не з поша-
нування українських прав. А коли бачила, що України нема по-
треби вже більше боятися, то вона не тільки скасувала гетьман-
ство в 1764. р., але й знесла цілком всяку самоуправу на Україні
у 1782. р. Це був остаточний наслідок московських змагань.
Україна впала під московськими ударами. В українського народу
не було вже своєї держави, осталися тільки спомини про неї.
Згодом ціла славна минувшина України стала немовби казкою.
Давний княжий Київ, як осередок могучої колись княжої дер-
жави, славні її володітелі, славні історичні події України, ціла
козаччина, гетьмани України, рік 1655, в котрім Великий Гетьман
зірвав з Москвою, рік 1659. з Конотопом, рік 1635. з вигнанням
московських військ з України за життя Дорошенка, рішучий ви-
ступ Івана Мазепи против Москви в 1709. році, усе те мало
пропасти у забутті, запечатане проклоном посліднього
великого гетьмана Мазепи.

,

МУ. Україна і Московщина у новій добі.

Козацька доба скінчилася в 1782. р. Вона закінчилася про-
граною України, а побідою Москви, чи там Росії. Ця доба має
свою осібну карту у всесвітній історії. Це доба визвольних зма-
гань і політичного будівництва, веденого в дуже некорисних
зовнішних обставинах. І вона є заразом прикладом на те, що два
відмінні політичні організми, збудовані на зовсім відмінних під-
ставах, зі суперечними інтересами мусять попасти зі собою в бо-
ротьбу. Україна і Москва були такими суперечними організмами
за козацької доби, що між ними мусіло прийти до боротьби. І це
доказ самостійности української історії у відношенні до москов-
ської, а разом з тим це доказ, що Україна і Москва йшли своїми
окремими шляхами, що, як тільки зближилися до себе, то про-
вадили до конфлікту. Таким чином як у княжій, так ще більше
в козацькій добі ці два слова, ці два символи: Україна і М о-
сковщина були не тільки осібними, самостійними
символами, але навіть собі суперечними.

З такою відмінною минувшиною оба народи: український
і московський перейшли у ХІХ. століття, Вони оба знайшлися

Т тнн д чее 5
ет х
е Сік

отн

4

ЛЮ жк овкаванієсть б ідьях

щ

х

кек ні ЕВДКСУ ЯБСК Т р

ПЕ Онн ї

*..ц.
7 чїя
ш и

ь х

еТи

ксдхстиь

їю