а

історію. А остаточним її вислідом було збудування української
держави. І зновуж ця вельми важна подія, особливо для україн-
ського народу, є цікавою для кожного історика, якої народности
і з якого краю він не був би, бо тут знову приклад, як можна
з розпорошеної маси, якою був український народ перед 1648.
роком, створити зорганізовану силу, яка не тільки потрапила зва-
лити чужу, але й поставити свою політичну будівлю. Ї це доко-
налося так скоро, що кожний історик мусить це признати незви-
чайною подією і виїмковим прикладом у повставанні держав. Це
четверта риса історії України в козацькій добі.

Пятою і головною рисою є врешті боротьба України з Мо-
сквою. Боротьба України з Москвою не є припадковою справою
двох сусідів. Вона вийшла з того, що зі собою сусідували два
суперечні до себе політичні організми. Українська Держава була
збудована нашим найбільшим гетьманом, Богданом Хмельниць-
ким, по визвольній боротьбі з Польщею. Вона була ділом цієї ча-
стини українського народу, що зорганізувалася в козацтво. А хоч
за Богдана Хмельницького гетьманство було, можна сказати,
абсолютною владою, то всеж таки ця влада походила від народу,
чи там від її найчільнішої верстви, від козацтва. І в цім лежить
»демократичний" характер гетьманської монархії. Українська дер-
жава признавала існування осібних суспільних верств, так званих
станів: козацтва, духовенства й міщанства і тим способом вона
була збудована на европейський лад.

Цілком іншою була тоді московська держава. Вона була
наслідницею і продовженням володимирсько-суздальської дер-
жави. А татарська зверхність мала великий вплив на дальшу
історію Московщини. Московські князі завдячували свою владу
татарським ханам. І завдяки тому могла вирости в Московщині
деспотична монархія. В московській державі не було станів зі
своїми окремими правами, як це було на Україні, а всі там були
підданими, холопами царя. Це був державний лад, відмінний від
того, що був тоді в Европі, а зате він був споріднений з азій-
ськими деспотіями. А що кожний деспотизм змагає до поши-
рення свого панування на нові простори і нове населення, щоби
таким чином ослабити опозицію, що виросла між давнім насе-
ленням, то й московський деспотизм пішов шляхом поширю-
вання держави в напрямі, де сподівався найбільше користей.

Цей напрям московської політики звернувся передовсім
проти України. Це сталося з двох причин. Першою було те, що
з усіх сусідних земель Україна була найбогатшою і найбільше
залюдненою країною. Прилучення такої країни до московської
держави могло зробити московську державу могучою, тимбільше,
що таким чином московська держава могла дійти навіть до бе-
регів Чорного Моря. А в тім існування могучої української дер-
жави -- і це була друга причина -- могло бути небезпечним для
Московщини. Козацький демократизм, який розвинувся в ко-
зацько-українській державі міг впливати на відносини у москов-
ській державі в напрямі ослаблення, чи навіть повалення деспо-
тизму і здобуття привілєїв для поодиноких суспільних верств, як

5