енергії і витрівалости, що це є доказом життєздатности україн-
ського народу. і

Щодо третього чинника: відношення України до західних
сусідів, то Україна мала в княжій добі над ними перевагу як на
полі духової так і на полі матеріяльної культури.

Такий цінний твір, як ,Слово о полку Ігоревім"' не могло
повстати тоді ні на польськім ні на литовськім ні на румунськім
грунті і воно там не булоб навіть зрозумілим. Те саме треба ска-
зати про твори мистецтва. Але й матеріяльна культура України
перевищала Польщу та Литву. Західні сусіди подивляли велич,
красу і богацтва Київа. А що ця культура стрінулася зі західньою
культурою, то таким чином Україна стала заборолом візантій-
ської цивілізації на сході Европи.

І саме ці три головні чинники в історії України надають їй
особливого значіння. Завдяки їм історія України княжої доби
є ключем до зрозуміння історії східньої Европи з особливим
узглядненням европейсько-азійських відносин.

Зовсім інакше представляється історія Московщини в кня-
жій добі. Вона далеко бідніша від історії України. Московщина
княжої доби, це країна з дуже низькою культурою. Туди не дохо-
дила візантійська цивілізація так безпосередньо, як на Україну,
і тому вона не поробила таких поступів як на Україні. Через те
Московщина жила, так сказатиб, первісним життям. Історія. Мо-
сковщини не виказує таких цікавих питань і таких великих істо-
ричних подій, як їх має Україна. Тут нема чогось такого, як на-
приклад походи київських князів на Царгород, нема теж такої
боротьби загально-світового значіння, як боротьба України зі
степовиками. Доперва з кінцем ХІУ. століття, тоді, як Україна
пережила вже свою княжу добу, Московщина підняла боротьбу
з татарами. Тай взагалі історія Московщини не має таких широ-
ких овидів, як їх має Україна. Українська політика, чи то з часів
переваги Київа, чи опісля Галича, обіймає широкі овиди. На свиді
української політики находяться Чорне Море і Каспійське Моое,
візантійськ) краї, а на заході Краків і Балтійське Море. Істсрія
Московщини усього того не має. Вона обертається коло боротьби
сусідних князів між собою і більше нічого. Тому ціла історія Мо-
сковщини за нашої княжої доби не представляє нічого цікавого,
якщо дивитись на неї зі становища всесвітньої історії. Тільки че-
рез короткий час, бо тільки з кінцем ХіЇ. століття політиха воло-
димирсько-суздальських, цих попередників московських князів,
попробувала вийти на ширший світ. Тоді ці князі змагали до здо-
буття переваги над Київом, тай взагалі переваги у східній Европі.
Але цьому перешкодила могуча тоді галицько-волинська дер-
жава, їі Московщина осталась на далі тільки при своїй північній
політиці з невеликим овидом. Можна сказати, що дальша історія
Московщини немовби ,стояла", бо здалека тоді не було видно
цих дрібних подій, які з часом допровадили до зєдинення усіх
князівств у Московщині. Це зовсім інакша історична карта, чим
українська.

Взагалі видно, що Україна й Москва йшли зовсім окремими

їЗ

 

пеменлитю етИ с

  
  
 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
   
   
  
        
     
   
  
  
 
 
 
 
  
  
   

  

ков

иия

хи снрвхзиі
оннжее

с "
рка іом У

чК злуни н:
ссн я

ї
оТн
Тт

С23

лвн е И