ятшшим радощам не було кінця. Москвофіли кидалися до салдатів
з отвертими раменами. Тацька Зозулиха при цій оказії (нагоді)
втратила два передні зуби; кінь махнув головою і зубів начеб і не
було, а Явдоха Заталапана кінець носа: злюща коняка відкусила
наче ножем відтяла, та й вже.

Москалі прийшли до нас у серпні, а в перших днях грудня
завели свою цивільну управу.

- Ой далася вона нам тота цивільна управа в знаки дала!--

втрутив найстарший зять Гнат Забейда, чіхаючися поза плечі. --
Не один її поки життя памятатиме!

На начальника повіту москалі прислали з глибокої Росії
заклятого москаля, сатрапу Голубєва, -- продовжав старий. --
Він до безтями ненавидів українців і докучав їм на кожному
кроці. Нижні чини управи були обсаджені здебільша придніпрян-
ськими українцями, котрі до місцевого населення ставилися при-
хильно, за те наших кацапів недолюблювали.

Сільську управу полишила московська влада таку, яку за-
стала.

У цьому часі я був війтом у громаді, а покійний Гарасимів
батько заступцем. Семен Крутій, цей, що сидить у криміналі за
громадські гроші, тоді писарював.

Повітова адміністраційна машина була готова. Бракувало
до неї ще смару, себто рублів або й австрійських тодішних корон,
бо ,русская машина" без ,смарування" ніяк не може правильно
порушатися.

На ущот" того ,смару" москаль Голубєв скликав війтів на
першу сесію, на саме Пилипове пущення.

На цій сесії ми вперше почули ,русскую" промову, з котрої
ніже одного слова не розуміли.

Промовляв начальнік Голубєв.

Щойно тоді ми переконалися, що ми з москалями не »один
народ", як нам товкмачили наші ,русскіє: проводирі.

Щастя, що навинувся старої Кулинички син, цей, що його
зі шкіл вигнали і він служив у московській охрані, та вмів по мо-
сковськи і нам по нашому тоту ,русскую реч" переповів, а тоб
навіть не знали про що була мова.

Москаль у своїй промові силкувався зібраних переконати,
що ніякої України нема, не було і не може бути, а є лиш одна
велика ,Русь святая", а хтоби цьому не повірив, то дістане пять-
десять буків. і

; Не треба й казати, що зібрані без застережень цьому по-
вірили.

По патріотичнім вступі, москаль перейшов на потреби по-
віту і приказав зібраним війтам стягнути з людей цілорічні по-
датки і гроші до нього -- Голубєва рук у чотирнацятидневнім ре-
чинці зложити.

- На цьому перша війтівська сесія під московською управою
закінчилася і війти розіхалися домів.

Не легко то було тоді стягати драчі з виснаженого війною
населення. Через війну народ зубожів, багато хліба на полі про-

63

 

 
 
 
 
   
  
 
  
  
 

   
  
 
 
 
  
  
   
 
 
 
 
 
 
  
   
   
   
  
   

с
чй аая х

ж
хел
Шо тен Я-

  

,
.
ї

п Е
я

з
леф

тт

2

ауєча рихатовуєчаух