- А я кажу, друже, що прийде. Ти не знаєш, що значить
любов.

- Думаєш з любови!? За мясом, скотина, прийшла.

-- В такий мороз і тілький світ не піде за мясом. Щось вище,
щось краще, щось більш духове тягнуло його сюди.

Господар недовірчиво похитав головою, але нічого не від-
повів і довго щось розмірковував. Маю вражіння, що зерно же-
нячки почало врешті кільчитися в його старопарубоцькій душі.

Шість днів пересидів я, завіяний від світа, в маленькім при-
сілку, в маленькій школі під лісом. А коли семого дня дали нам
знати, що потяги вже йдуть, на бантах у курнику сиділа вже
тільки одна курка, остання з чотирнацяти расових.

- В сам час пішла залізниця -- казав на прощання госпо-
дар. -- Дуже мені було приємно, але... все таки одну курку треба
лишити.

Закутаний у кожухи сидів я на санях і ще одно питання
мняв у собі. А коли візник усадовився і взяв віжки в руки, звер-
нувся я до господаря.

- Ну, а якже з женячкою? Робити заходи?!

Господар махнув рукою мовби відганяв мухи.

-- Дай спокій! Якби так коли на довше завіяло, то не сталоб
курей на двоє.

- Їдьмо! -- крикнув я до візника і сані швидко сховалися
за білими кучугурами.

Моя знакома знову втратила добру нагоду.

ее
АА АлА

ІВАН ФРАНКО

А РЧ О

 

Усе я бистро виджу,

Все оплюю, все збриджу,
Все сквашу, все розстрою,
Всіх гіркістю напою.

Де треба, влізу в душу,
Де схочу, честь нарушу,
На кождого подвірє
Посію недовірє,

На кождого підсіннє
Положу підозріннє, --

І все те, все буквально
Я вчиню так формально,

Спокійно і прилично

І вповні методично,
Шо все уйду скандалу,
Не нюхну криміналу.

А хто би мав охоту
Назвать мою роботу
Яким поганим словом,
Я судом гоноровим

Йому прикручу роги,
І чистий, без трівоги,
Неначе пес за плотом,
Все буду патріотом.

--.О--..