50

Спалені стирти належали до Милоша, а Милош його підозрівав
у підпалі -- у такім великім злочині! Ця думка обурила його, але
спокійно сказав:

- Я був у селі, на Милошевих нивах не був і нічого там
не шукав. ї

Прийшли йому на думку два господарі; так, то вони напевно
наробили йому цеї біди.

Старшина нахмарився.

- А чому передучора грозив ти Милошеві? -- спитав, по-
казуючи на Цанчиного батька.

Младен наляканий подивився на Милоша.

- Що ти тепер удаєш дурного, -- закричав Милош, -- спи-
тай його, спитай, пане старшино, чи не казав, що пустить мене
з димом?

- Відповідай, -- наказав старшина.

- Казав я, -- відповів Младен.

Ця щира відповідь здивувала старшину і дуже йому подо-
балась. Младен зискав його співчуття, але на нещастя всі обста-
вини були проти нього. Старшина не сумнівався, що має перед
собою справжнього спричинника пожежі.

- Відведи його на вартівню, -- наказав воякові, що мав
службу.

Коли Младена відвели, звернувся старшина до Милоша:

- То дивне, цей хлопець ніяк не подібний до...

- Таж то скінчений гольтіпака, пане сотнику, чи не сказав
тобі, як на сповіди? У батька коміта який може бути інший син?
- перервав йому жваво Милош.

Старшина подивився на нього суворо і вийшов.

Згідно з обовязуючими законами віддали злочинця цивіль-
ній владі. :

Подібна справа не була ще ніколи такою ясною і ніколи
ще не розглянули справи так скоро, а судді ніколи ще не рішали
з таким чистим сумлінням. Докази Младенової вини були такі
ясні, такі переконуючі, що навіть адвокат, який боронив Мла-
дена, - хоч цей останній постійно відпирався -- вважав його
виновником і обмежив свою оборону до прохання на признання
злагіднюючих обставин, а тим самим на зменшення кари. Младена
засудили на три роки тюрми.

- - ж

Минуло пять місяців, як Младен мучився у тюрмі.:

Аж раз зніяковів молоденький вязень, як побачив, що до
тюрми входить за старшим жандармським десятником батько
Цанки.

- Хлопче! - закликав Милош задиханий -- тішся, тебе
звільнили з тюрми, ти не винен, дитино моя... то той проклятий
Стано спалив мої стирти, сам до того признався. Виходиж
скоріше!

Младен здивувався і не вірив. Старший десятник підтвердив
слова Милоша, відчитавши наказ голови окружного суду, що
звільняв Младена.