37

   

багно й вдерлися до Медвежого Вуха. До сходу сонця вони ово--
лоділи цілою Надчбагнен,ськ.ою республцкою. :
' Президент і всі комісари зустріли ранок під арештом:
|у клуні. Над селом замаяв жовто-блакитний прапор. Зібрані для
І перегляду козаки вигукнули голосне: слава!
Отаман козацького загону зібрав селян і оповів їм про-
І подвиг Рини.
Ї А Рина стояла, як мертва.
| - Випустіть батька. Він не винен. Він...
Отаман наказав привести Чайку, оголосив, що він вільний:
і побажав йому, що має таку свідому й хоробру дочку.
Рина соромливо дивилася в землю.
А як глянула ближче на отамана, серце спинилося в грудях.
і Це був той козак, якого бачила вона на варті біля Централь-:
ної Ради та про якого мріяла серед поліських багон.

Оттак Надбагненська республика перестала існувати на-
завжди. : і

Луцьк, 31 березня 1930 р.
909999929099999990699900099099909990009099909990009990909с.

А. КУРДИДИК
(,Листопаде)

ПпПОпПлЛИВЕМО !

Виходи! І судно пхнемо в боки !
ІЩЦе воно не розбите! ІЩе дуже !
На піску тільки сіло в мілині неглибокій
Гей, скоріш! Хай судно пхнемо в боки 7

Всі за шнур!/ Нам не можна пристати !
Нам -- на хвилі на буйні, на вітер !
ІЩЦе хвилина напруги і будуть нас вітати
Тягни шнур! Нам не можна стояти !

Веслярі ! Вдарте враз -- раз і другий /
Хай запіниться море від злости !

Мілина хай збоїться наших мязів потуги7
Веслярі ! Весла враз! Раз -- і другий /

Піднімай! ЯкКір вверх /Грає море!
Вартовий! Дай силнал, що пливемо !
ІЩе момент -- в оКеані ніби скибу розорем 7
Попливем ! Не злякає нас море,
ЛЕ її, мілину, ми поборем 7...

15. 6. 830.