- Тьох! тьох! тьох!.. бив солодкими батогами пяний со-
ловій...

Ї від леготу дріжали лани...

х
ж
о

У
днудемя
ля

ннн

ун

етчя

ж ож о ж

На порозі.

аснего т ижрлякатія

Так непорушно сиділи вони вже третій день. Може -- колись
так на ріках Вавилону...

- Ми не вміємо робити так, як ті гої. Ми тільки з голови
живемо. Тільки так -- із голови... Але тепер усюди стріляють
і ми голодні такі, як собака.

Елька була...

Елька була найкраща. Острижена, як хлопчик -- Елька.

Тоді закватирувався він у тому домі. Вибрав із воза один
вояцький хліб і кинув поміж голови. Юрба зрушилася, наче
кипяток.

- Елька! Елька! -- стара каправа копиця моргнула на неї.

-  Елька, ти така хороша -- а хліб ми уже поїли... Елька, чуєш ?...
Тоді Елька пішла і -- не верталася...

т
ф
тоя вн

лн ччетарт дн і ам ть е вв
а х
аам ев тття

га-

в ння

ї

ссн пн сайи

Він.

Йому здавалося: світ золота казка, а люди носять на устах
любовний усміх і -- 1

Ні -- ще не знав, нічого не знав... Людей... не знав.

Тоді його мати була на.службі в багатих панів.

-.Він був ще маленький.

Одного разу прибіг до мами, щоби Її розвеселити. -- Його
побачили багацькі діти і сміялися з нього, бо був босий і го-
лодний.

Давали йому огризки зпід своїх зубів і... кулаки.

Тоді прозрів шкурою і заплакав, як старий, бо пізнав не-
справедливість. ;

За серце вкусила вперше кривда.

ІЇ там здавалося добули свої мечі: Ормузд і Аріман... І поміж
ними -- він.

я-
-
жцн

! Й
ї

потжлоня.

ж ож ж

Серед шлях у..

Це був мій Товариш... )

І ми здали матуру й думали летіти за рожеві гори... Але ми
впали на чорний шлях... і розлучилися. І рожеві гори накрили
важкі руді, як дим, полотна.

Дле життя не зрадило нас - воно вчило щиро.
Тільки зрадила нас дівчина найперша, а потім братерські

А с отн ня гя вв т -