Ю....'.....'..'О..............'..'.'..І....'....'.......'.'....'.'...'...І'....'...'.'....О....'.О.'....

й
згзггг2огогвеговев2гве29202909900г00999690го0е
Февевгоговгевогог229г92960569960г29гс2609о02о0о

..............І.....'.....О'...ІІ'......І'.І...І..'....'І...'.....'...І..'.'....І.'.......О...'..О......

МИКОЛА МАТІЇВ-МЕЛЬНИК.

Щао дало життя.

У просторі.

Пилинка, комаха й чоловік...
"Момент і вічність: розгін і мета.
Тільки думка поза ними: вона зродила моменти й вічність.

Заїапавз.

Я бачив його зелені очі і прикушену спідню губу. В руці
зжнабитий наган:

- Молися кожний до свойого Бога -- бо зараз перестанеш
-дихати! - ходив коло них і диктував, як учитель задачу у школі...

Вони тремтіли. Був холод, бо сонце вже зайшло. Тільки
«Флестіли до місяця роси на житному колоссю. і

Вони молились?.. Не знаю.. Скидали на приказ галіфе,
"френчі й сорочки і дзвонили зубами. Чи від холоду?.. Місяць
«вадовбався рогом у землю, зпід молошного шляху обірвалася

г

-звізда й розсипалась...
-- Раз, два, три! -- понад житами засвистало.
- Тьох! тьох! тьох! бив батогами соловій по сонних садах...
Десь над степом хвилювалось дівоче контральто:
Гей, ге-й, та прийди мій милий!..
та прийди-и до ме-не...
В ярку лежали безголові пуза і хлюпала кров. Тоді він
лідняв наган до місяця і стрілив у... ,небесну канцелярію"...
Із цигарки ухопив вітер пахучий дим... Він скинув картуз
Пустився полем. Сховав наган у кобур, солодко затягався

-димом цигарки і гладив рудий чупер на голові і гладив вогке
жолосся збіжжа...