12

можлива співпраця, а радше наша праця для північних земель,
там гасло співпраці перемінюється в гасло реформування цен-
тральної установи по думці повищих настроїв. Такий підхід до
справи мусів стрінутися з нашим спротивом, а це все опізнює усу-
нення т. зв. ,сокальського кордону" навіть у такій ділянці, якою
є освіта дорослих.

ХІЇ.

Захоплення, знання та виховання, матеріяльна жертва -- три
необхідні риси здорової організації освіти дорослих.

Всежтаки треба з цього всього вийти. І треба освіту до-
рослих поставити на належній висоті. Треба розробити програму,
що буде відповідати потребам народу. Вкінці мусять найтися за-
соби, що будуть проводити розроблену програму в життя. І це
все не є тільки словесні потреби, але вони випливають з поло-
ження народу, з його бажань і змагань.

Уже вгорі було зазначено, що труднощі й перешкоди мають
великий відємний вплив на розвиток і стан освіти дорослих у нас.
Сказано там також, що саме ці труднощі й перешкоди створили
і створюють завзяття, причиняються до скріплення свідомости
потреб на полі освіти дорослих. А проте це є тільки відпір (ре-
акція) на певне ділання, значить не вияв власної розумної волі,
а тільки наслідок натиску.

Власна воля -- може бути висловом захоплення (ен-
тузіязму). Захоплення до освітньої роботи у нас було і є. Може
більше його є, ніж в інших ділянках життя. Підемо ще далі й ска-
жемо, що навіть партійно-політичні суперечности у ділянці освіти
дорослих є висловом захоплення. Одначе спосіб ведення спору
приносить безумовно шкоду і нічим не причинюється до вияснень
сумнівів, розходжень, труднощів. А вже відклик до необзнайом-
лених тільки тому, що ніби підставою демократизму має бути
послух голосові маси, не тільки викривлює демократичну ідею
відповідальности всіх за все, але створює фальшивий погляд, що
правом маси є говорити і рішати навіть тоді, коли маса чогось не
розуміє, і то тільки тому, що вона маса.

Загального сстихійного захоплення питанням освіти до-
рослих не вільно нам уживати в ніякому іншому розумінні, як
тільки задля добування знання і виховування
себе. Ми мусимо поставити перед собою як головне зав-
дання: творити відповідну освітню (виховну й методичну) літе-
ратуру; творити провідників і керманичів для всіх родів освітньої
роботи; творити осереднє місце всякої наукової помочі, як для
керманичів, так і самоосвітників. Тільки таке ставлення справи
вирве вістря шкідливої демагогії з освітнього руху. Тільки тоді
можна буде успішно боротися зі шкідливим ,,всезнайством",
з правдивою пошестю у виді думки, що про освітні і виховні
справи може всякий говорити. Правдиве знання предмету, його
обсягу, змісту, завдань, течій тощо є посівом, корисним для істну-