хИ

Неділя: 1 8 15 22
Понеділок: й 9 16 23
Второк: З 10 17 24
береда: 4 11 18 25
Четвер: о 12 19 26
Пятниця: 6 13 20 У
Субота: 7 14 Я 28.

Крім того є проєктований початок року або на зимову пе-
ремогу дня з нічю, або на весняне рівноденство.

Реформа калєндаря змагає дальше до усталення речинця
Великодня, який досі був рухомим у границях від 22. березня до
25. квітня. І в цій саме справі секція реформи калєндаря при Союзі
"Народів звернулася за проєктом до папського престола. Однак,
як зачувати, Папа на усталення речинця Великодня не погоджу-
ється. З тої причини робота над новим світовим калєндарем стала
ща мертвій точці та не можна передбачити, коли вона поступить
далі й увінчається успіхом.

Щ

Зі сказаного виходить, що світовий калєндар калєендарської
секції Союзу Народів є покищо музикою, хоч може вже й неда-
лекої, але все таки будучности. Подавляюча більшість культурних
"народів світу уживає григоріянського калєндаря. Колиб україн-
ські церкви приноровили обрядове числення часу до калєндаря
григоріянського, то через те українці ще сильніще обєдналиб
себе з культурними народами світу. Численні вимоги практичного
джиття вже давно довели до того, що в практиці ми вживаємо ка-
лєндаря нового стилю, а тільки в нашій церкві обовязує досі ста-
"грий стиль. Для нашого народу повинно бути рівнодушним те, що
на випадок уведення нового стилю в церкві, обходивби всі свята
ща 13 днів вчасніше, а речинець Великодня бувби установлюваний
не граничним ключем, -- а епактами і т. п. Побоювання переходу
вірних на латинський обряд по думці, що: ,все одно, -- мовляв --
латинський чи грецький обряд, бо свята того самого дня в тижні"
під теперішню пору також відпадавби, бо всі верстви української
суспільности є вже нині національно високо освідомлені, а крім
«щчього розуміють добре, що ріжниця греко-католицької і латин-,
-ської церкви не заключається в калєндарі, а'в церковному обряді.
"Отже такі побоювання повинні раз на все щезнути.

Введення григоріянського калєндаря українськими церквами
вийшлоб на користь народній справі, бо сталоб добродійством
для українського населення по містах, де український елєемент
«через те тільки скріпивсяб. Чому? -- Відомо, що велика скількість
снаших робітників та урядовців у містах працює по фабриках
і урядах, в яких обовязує григоріянський калєндар. Їх обовязко-
"вість позблавяє їх дуже часто можности обходити свої свята.
Й з тої причини виходить нераз таке, що одиниці хиткого харак-